Статьи

Верховна Рада ігнорує рекомендації ЄСПЛ щодо формування ринку землі

Опубликовано: 22.10.2018

Разговор не про деятельность, которая может развиваться в одном направлении, не про игру, которая из развлечения превратилась в серьезный вид спорта, при этом долгие годы испытывая преобразования и уступая нормам и совокупности определенных технологий. То же самое и происходило с другими видами командного спорта, перейдите сюда affgambler.appspot.com. Велосипеды прочно заняли определенное место в нашей жизни и являются неотъемлемым атрибутом во многих спортивных дисциплинах: прогулок, велосипедном туризме, горном велоспорте, триатлоне, дуатлоне, спусках, велокроссах, трековом велоспорте, гонках с преследованием, экстремальных гонок, и прочих разновидностей велосипедного спорта. Конечно, при таком различном использовании велосипеда разрабатываются различные модели велосипедов. В этой статье велоспорт представлен транспортным средством и как спортивное снаряжение.

Велосипед в качестве транспортного средства

Как транспортное средство велосипеды используются миллионами людей на всей планете. Для населения бедных стран единственно достижимым средством для передвижения - это покупка велосипедов старых моделей или даже уже бывших в использовании. При помощи велосипедов жители таких стран расширяют свою коммерческую деятельность, укрепляют семейные и дружеские отношения.

Большие и многолюдные азиатские мегаполисы предпочитают вместо велосипедов шумные мотоциклы, как более быстро средство езды, где цилиндр имеет небольшой объем. Конечно, при помощи мотоцикла тоже можно перевозить как людей, так и небольшие грузы, но это не такое экологически чистое транспортное средство как велосипед. Мотоциклы выбрасывают много выхлопов и создают излишний шум. Но в ходе развития велосипеда как механизма, он не должен превращаться в мотоцикл, как и мотоцикл в автомобиль. Каждый транспорт обладает своими преимуществами, которые у велосипедов представлены в виде максимальной простоты и независимости, которые он показывает.

Сегодня не так просто выбрать велосипед для туристических поездок, ведь на рынке в настоящее время представлено множество моделей. Велосипеды specialized минск и другие города предлагают в различных магазинах, есть и другие качественные варианты. Каким же образом действовать человеку, который хочет заняться велотуризмом, но не знает, чему следует уделить повышенное внимание при выборе соответствующего средства передвижения?

Это лучший стиль катания для горных велосипедов, смотрите affgambler.appspot.com. На них вы сможете:

колесить по территориям парков;

заниматься фитнесом;

ездить по лесу.

Это модели для прогулок с друзьями и настоящих велопутешествий. Чаще всего байки для этого стиля – это короткоходные двухподвесы и хардтейлы. Перед выбором такой модели надо определиться с тем, как именно вы станете её использовать.

Это наиболее прогрессивный вариант горных байков, у которых присутствует подвеска на переднем и заднем колёсах. Такие транспортные средства хороши для трейла и кросс-кантри. Данный стиль катания сегодня очень популярен. И заниматься велопрогулками может любой человек, а не только профессиональный спортсмен. При этом ездить можно по разным спускам, и скорость будет контролироваться вами.

Велосипеды в Минске, как и в любом другом городе, предлагаются самого разного типа. Например, туристические модели. Благодаря большим колёсам в 28 дюймов обеспечивается неплохая скорость, накат. Это позволяет использовать такую технику на асфальтовых трассах, укатанном грунте. Кроссовые байки позволяют преодолеть большие дистанции по лесным массивам. И сил при этом затрачивается меньше, нежели в случае использования моделей с колёсами на 26 дюймов. Это спортивные модели, они имеют аэродинамическую посадку, поэтому на них можно с комфортом путешествовать по ровным трассам. В туристических моделях нередко присутствует амортизационная вилка, позволяющая преодолевать разные неровности.

 

 

22 травня Європейський суд із прав людини у рішенні щодо справи "Зеленчук і Цицюра проти України" заявив, що повний мораторій на продаж земель в Україні порушує Європейську конвенцію з прав людини. Того самого дня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект, який вносить зміни до Земельного кодексу, котрі забороняють відчуження землі сімейними фермерськими господарствами. А це означає, що формування вільного ринку землі в Україні знову відкладено.

Яка реальна ситуація на ринку землі в Україні?

Зараз кожен українець має право на два гектари землі для ведення особистого сільського господарства. Отримати цю ділянку складно, а якщо немає знайомих чиновників – практично неможливо. Більшість українців приватизують такі ділянки не для того, щоб самим стати фермерами, а для передання їх у довгострокову (на 10–50 років) оренду. Використовувати по-іншому ці ділянки не виходить. Через мораторій їх неможливо продати і купити, скажімо, собі житло, оплатити навчання або лікування. Щоб хоч трохи заробити, землю здають в оренду за невисокою (іншої не пропонують) ціною великим фермерам-монополістам. За  даними  Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно зараз понад півмільйона (637 051 га) гектарів земель, призначених для ведення фермерського господарства, що перебувають в оренді всього у трьох великих агропідприємств.

У 2016 році у законодавстві  з'явилося  поняття "сімейне фермерське господарство" – держава вирішила розвивати агроринок у цьому напрямі. У всьому світі саме малі і середні фермерські господарства сімейного типу становлять основу аграрного сектору. Наприклад, у країнах Євросоюзу приблизно 85% усіх ферм є сімейними.

А ухвалений у першому читанні 22 травня законопроект  №7060  пропонує механізми передання сімейним фермерським господарствам землі в оренду з можливістю подальшого викупу. Але навіть після такого викупу, якщо не скасують мораторію, фермери все одно не зможуть продавати цю землю. Автори законопроекту стверджують, що, коли він набуде чинності, сімейних фермерських господарств стане більше, місцеві бюджети наповняться податками, у сільській місцевості з'являться нові робочі місця, а корупції у сфері землі стане менше. Але чи це так?

Нові правила отримання землі

Якщо законопроект буде ухвалено, сімейні фермерські господарства зможуть отримувати землю в оренду на спеціальному аукціоні з такими умовами:

учасниками аукціону можуть бути тільки громадяни України, члени сімейних фермерських господарств; у власності таких господарств може бути не більше ніж 20 гектарів землі; один лот аукціону – не більше ніж п'ять гектарів; фіксований термін оренди – сім років.

І, що найцікавіше, разом із правом на земельну ділянку господарство отримає низку обмежень:

використовувати ділянку можна лише для вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, органічної продукції і зберігання та перероблення вирощеної на ній продукції; протягом семи років заборонено змінювати цільове призначення землі (ведення фермерського господарства) та передавати її в суборенду, у заставу або у користування третім особам, на яких завгодно правах.

За сім років оренди ділянки до 2 га землі можна отримати безкоштовно, іншу частину – викупити, зокрема з розстроченням платежу на 20 років. Управління Держгеокадастру буде контролювати передання і використання земель, а за результатами перевірок зможе ініціювати припинення дії договору оренди.

З одного боку, запропоновані механізми будуть стимулювати появу сімейних ферм і сприяти формуванню ринку землі у дрібних і середніх товаровиробників. З іншого – після отримання такої землі у власність господарства так само не зможуть вільно нею розпоряджатися і змінювати цільове призначення.

У чому підступ?

Загалом законопроект може мати позитивні наслідки для ринку землі в нашій країні: українці зможуть отримувати землю для розвитку сімейних ферм на простіших та прозоріших умовах. А обмеження щодо використання землі дійсно може знизити рівень корупції у цій сфері. Бентежить те, що по суті мораторію не скасовують, а додатково встановлюють на землі з цільовим призначенням "для ведення фермерського господарства", що знову-таки порушує права українців.

Окрім того, якщо зараз кожен українець для ведення особистого селянського господарства має право отримати два гектари землі безкоштовно, то після ухвалення закону таке право буде лише у соціально незахищених  українців або тих, які мають певні заслуги, і то, вони зможуть отримати не більше ніж один гектар.

Найімовірніше, законопроект буде ухвалено, але з поправками про поступове скасування заборони на розпорядження землею, з урахуванням позиції ЄСПЛ. Адже Україна, яка ратифікувала міжнародну Конвенцію про захист прав людини, взяла на себе зобов'язання виконувати рішення ЄСПЛ.

Зараз ЄСПЛ присудив компенсацію позивачам (тільки судові витрати по $3 тис. кожному), але дав Україні "розумні строки" (а це один–два роки) на приведення національного законодавства у відповідність до його рекомендацій.

Водночас у рішенні суду йдеться: "У разі, якщо Україна буде зволікати з ухваленням необхідних законодавчих змін, ситуація з призначенням грошової компенсації може змінитися, і загальні суми відшкодування суттєво зростуть". Тобто, якщо наші чиновники і депутати проігнорують рішення ЄСПЛ, мільйони власників сільгоспземель в Україні зможуть розраховувати на грошові компенсації від держави за порушення їхнього права вільно розпоряджатися своєю власністю. Джерелом цих виплат, зрозуміло, буде держбюджет.