Статьи

Що таке BEPS і навіщо він Україні?

Опубликовано: 22.10.2018

Разговор не про деятельность, которая может развиваться в одном направлении, не про игру, которая из развлечения превратилась в серьезный вид спорта, при этом долгие годы испытывая преобразования и уступая нормам и совокупности определенных технологий. То же самое и происходило с другими видами командного спорта, перейдите сюда affgambler.appspot.com. Велосипеды прочно заняли определенное место в нашей жизни и являются неотъемлемым атрибутом во многих спортивных дисциплинах: прогулок, велосипедном туризме, горном велоспорте, триатлоне, дуатлоне, спусках, велокроссах, трековом велоспорте, гонках с преследованием, экстремальных гонок, и прочих разновидностей велосипедного спорта. Конечно, при таком различном использовании велосипеда разрабатываются различные модели велосипедов. В этой статье велоспорт представлен транспортным средством и как спортивное снаряжение.

Велосипед в качестве транспортного средства

Как транспортное средство велосипеды используются миллионами людей на всей планете. Для населения бедных стран единственно достижимым средством для передвижения - это покупка велосипедов старых моделей или даже уже бывших в использовании. При помощи велосипедов жители таких стран расширяют свою коммерческую деятельность, укрепляют семейные и дружеские отношения.

Большие и многолюдные азиатские мегаполисы предпочитают вместо велосипедов шумные мотоциклы, как более быстро средство езды, где цилиндр имеет небольшой объем. Конечно, при помощи мотоцикла тоже можно перевозить как людей, так и небольшие грузы, но это не такое экологически чистое транспортное средство как велосипед. Мотоциклы выбрасывают много выхлопов и создают излишний шум. Но в ходе развития велосипеда как механизма, он не должен превращаться в мотоцикл, как и мотоцикл в автомобиль. Каждый транспорт обладает своими преимуществами, которые у велосипедов представлены в виде максимальной простоты и независимости, которые он показывает.

Сегодня не так просто выбрать велосипед для туристических поездок, ведь на рынке в настоящее время представлено множество моделей. Велосипеды specialized минск и другие города предлагают в различных магазинах, есть и другие качественные варианты. Каким же образом действовать человеку, который хочет заняться велотуризмом, но не знает, чему следует уделить повышенное внимание при выборе соответствующего средства передвижения?

Это лучший стиль катания для горных велосипедов, смотрите affgambler.appspot.com. На них вы сможете:

колесить по территориям парков;

заниматься фитнесом;

ездить по лесу.

Это модели для прогулок с друзьями и настоящих велопутешествий. Чаще всего байки для этого стиля – это короткоходные двухподвесы и хардтейлы. Перед выбором такой модели надо определиться с тем, как именно вы станете её использовать.

Это наиболее прогрессивный вариант горных байков, у которых присутствует подвеска на переднем и заднем колёсах. Такие транспортные средства хороши для трейла и кросс-кантри. Данный стиль катания сегодня очень популярен. И заниматься велопрогулками может любой человек, а не только профессиональный спортсмен. При этом ездить можно по разным спускам, и скорость будет контролироваться вами.

Велосипеды в Минске, как и в любом другом городе, предлагаются самого разного типа. Например, туристические модели. Благодаря большим колёсам в 28 дюймов обеспечивается неплохая скорость, накат. Это позволяет использовать такую технику на асфальтовых трассах, укатанном грунте. Кроссовые байки позволяют преодолеть большие дистанции по лесным массивам. И сил при этом затрачивается меньше, нежели в случае использования моделей с колёсами на 26 дюймов. Это спортивные модели, они имеют аэродинамическую посадку, поэтому на них можно с комфортом путешествовать по ровным трассам. В туристических моделях нередко присутствует амортизационная вилка, позволяющая преодолевать разные неровности.

 

 

Україна взяла на себе зобов'язання щодо приєднання до плану BEPS. Давайте почнемо з найпростішого: що це таке і навіщо цей план потрібен Україні?

Артем: Узагалі цей план виник через те, що багато держав (великі держави, європейські держави), в яких досить великі податки, звернули увагу на те, що гроші заробляються у них, на їх громадян, а податки не сплачуються. Вони виводяться в якісь офшори, якісь низькоподаткові юрисдикції. Для того, щоб якось вирішити цю проблему і змусити платити податки там, де гроші заробляються, був вигаданий план BEPS. Це 15 кроків, які спрямовані на протидію розмиванню бази оподаткування.

Що це таке? Коли підприємство заробило якісь гроші протягом року, відняли витрати з доходу і повинні платити податки. Багато компаній, багато структур, транснаціональні корпорації виводили ці гроші з різних приводів на якісь інші свої компанії, які знаходяться в низькоподаткових юрисдикціях, в офшорних юрисдикціях, і фактично податки не платилися. Тоді був прийнятий цей план, ідея якого полягає в тому, щоб податки платили там, де вони заробляються.

Україна як цивілізована держава не могла не приєднатися до цього плану. Є світовий тиск, є світовий тренд транспарентності, прозорості ведення бізнесу, і вже більше 100 країн погодилися з тим, що вони впроваджують план BEPS. Україна – в їх числі.

 

Упровадження в Україні плану BEPS – це була також вимога міжнародних партнерів або це бажання України як цивілізованої держави?

Якби Україна взагалі не співпрацювала в рамках BEPS, то швидше за все в майбутньому український бізнес міг би зіткнутися з якимись обмеженнями на зарубіжних ринках. Ми вже впроваджуємо чотири кроки BEPS. Вони поки не дуже суттєві для українського бізнесу.

Це уніфікація угоди про уникнення подвійного оподаткування, що призведе до якогось єдиного стандарту. Раніше за рахунок того, що між різними країнами укладено різні угоди, можна було ніде не платити податки, було подвійне НЕоподаткування. Зараз так вже не буде.

Один з ключових кроків – це закон про контрольовані іноземні компанії. Якщо у громадянина України є компанія за кордоном, в якій він акціонер, директор, так званий бенефіціар – кінцевий вигодонабувач, або підписант за дорученням (розпорядник рахунком за дорученням) за кордоном, то банк, бачить, що він громадянин України, та повідомляє своїй податковій, наприклад, умовно податковій Кіпру. Ось податкова Кіпру повідомляла б про це Україні, що є компанія, в якій у громадянина України відкрито рахунок і на ньому накопичена ось така сума грошей. Це поширюється не на всіх, на даний момент це стосується компаній, у яких за підсумками року буде понад 200 тисяч євро на рахунку, і при цьому вони отримували в основному пасивні доходи, тобто за відсотками, дивідендами, роялті.

Україна поки не підписалася на цей автоматичний обмін, але ми вже заявили, що у нас перший обмін відбудеться в 2020 році за підсумками 2019 року. Що це означає? Що в українського бізнесу є рік на те, щоб привести свою структуру бізнесу і свої угоди в адекватний, прозорий, зрозумілий стан.

Тобто, якщо говорити по-простому, наші правоохоронні органи або податкова бачитимуть, у кого з громадян який бізнес за кордоном, які податки він там платить і від яких податків йде в Україні?

Олена: Тут насправді потрібно розуміти, що Україна від інших держав отримає інформацію про те, наприклад, що є українська компанія – засновник іноземної компанії. Це перший блок інформації, яку отримає Україна і, відповідно, обміняється з іншими країнами такою ж інформацією. І другий блок – це безпосередньо інформація про власників бізнесу – фізичних осіб. Тобто, громадянин України є засновником або власником іноземної компанії безпосередньо або опосередковано через якихось осіб.

Який орган за цим стежитиме?

Олена: Податкова, швидше за все.

Артем: У нас поки є тільки законопроект, але що це означає? Закон про контрольовані іноземні компанії буде мати на увазі, що громадяни України повинні задекларувати зарубіжні компанії. Якщо не задекларували, то відповідальність. Зараз це поширюється на публічних осіб, потім буде на всіх поширюватися і, якщо компанія, наприклад офшорна, не платить податків і отримує пасивні доходи, то розглядається, що це особистий доход людини і він повинен буде з нього в Україні заплатити податок.

Наслідки які можуть бути? І це в рамках українського законодавства або якісь нові закони будуть прийматися?

Олена: Так, це вже буде відпрацьовуватися в рамках українського законодавства, якщо ми говоримо про юридичних осіб, які є власниками іноземних компаній, закон про контрольовані операції, (проект цього закону) зобов'язує такі компанії дохід, отриманий від іноземної компанії оподатковувати тут, в Україні. Тобто я – українська компанія ПП «Ромашка» – повинна показати в своїй звітності дохід, отриманий моєю підконтрольною компанією-нерезидента, і тут заплатити з цього податки.

Так само і громадянин України, який є власником, безпосередньо або опосередковано, власником іноземної компанії, він ці доходи включає в свої доходи і оподатковує за відповідною ставкою.

Відносно юросіб податкова буде отримувати інформацію в зв'язку з обміном податковою інформацією, і тут вже будуть робити запит юридичним особам – заплатили вони податок з отриманих доходів від іноземної компанії. Відносно фізичних осіб точно так же спочатку будуть надані запити.

Усі ми розуміємо навіщо використовувалися ці офшорні компанії. Коли особа опосередковано володіє цією компанією і потім купує нерухомість за кордоном, купує автомобілі.

 

Артем: По суті гаманець. Гаманець за кордоном.

Олена: Так. Тобто тоді, коли відбуваються ці транзакції: покупка нерухомості, придбання власності на компанію іноземну, придбання рухомого майна, як Артем сказав, – про ці активи банки і податкова країни, в якій знаходиться компанія, буде ставити запитання: «Звідки у вас були гроші для того, щоб ви це купили?». Відповідно, коли вона спитає у нашого громадянина цю інформацію, ця інформація швидше за все буде передана в Україну і вже українська податкова буде з'ясовувати, чому в Україні не заплатили податок із цих доходів.

Громадянин несе відповідальність тільки в рамках України або в рамках тієї країни, де знаходиться його компанія?

Олена: Тільки в рамках України. Зараз на сайті міністерства фінансів вже розміщений законопроект, яким до Податкового кодексу хочуть внести таке поняття як "особа з високими статками". Я думаю, це робиться для того, щоб уже в 19-му або 20-му році все ж таки запустити нульове декларування і змусити саме це коло осіб, які володіють компаніями іноземними і мають річний дохід понад 50 мільйонів гривень, задекларувати все своє майно: всі свої отримані доходи, готівкові кошти, які зберігаються не в банках, і тоді вже встановити факт наявності доходу цих громадян, з якого не були сплачені податки.

Нульове декларування взагалі всіх торкнеться, так?

Олена: У майбутньому, я думаю, що так. Але на даний момент, я думаю, це торкнеться осіб, які відносяться до категорії «з великими доходами».

Артем: Швидше за все немає сенсу, напевно, аналізувати всіх, всю Україну.

Хотілося б запитати про аналіз, адже це які ресурси потрібно витратити, щоб проаналізувати всіх. Ми навіть з декларацією чиновників не можемо впоратися ...

Олена: За офіційними даними Національного агентства з протидії корупції, було 524 перевірки і 113 закінчили. За восьми деклараціями були встановлені порушення, в тому числі і за 366 статтею Кримінального кодексу (це там, де неточні відомості в декларації було вказано, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність), тобто не показали всі доходи, неправильно вказали вартість майна у власності декларованого суб'єкта, забули вказати корпоративні права іноземної компанії. За фактом, саме за цими восьми деклараціями складено протоколи, вірніше, висновки Національного агентства, і направлені до відповідних органів для подальшого розслідування – це Національна поліція, Антикорупційне бюро, – і далі ця інформація передається в податкову.

Нульове декларування передбачає, що перевірка буде відбуватися в автоматичному режимі. Знову-таки ми впираємося в технології – у нас повинна бути база.

Сам процес: перша хвиля подачі нульової декларації та подальше зіставлення по конкретному громадянину його доходів і витрат, – на даний момент технічно неможливий. Адмініструвати це все буде податкова, але основне завдання в тому, що спочатку це автоматично все буде оброблятися, а за виявленими ризиками закріплений за певним районом інспектор буде вже в ручному режимі безпосередньо працювати з автором декларації.

Артем: Справа в тому, що світ змінюється досить швидко, і ми бачимо, як змінюються технології. Я думаю, що дуже скоро багато що з цих речей буде автоматизовано, а можливість нульового декларування всіх громадян – це можливість контролювати витрати. Контролювати витрати буде набагато простіше, ніж контролювати доходи.

В Європі залишилося дуже мало країн, де можна купити нерухомість за готівку. А як тільки купується через банківський рахунок, банк відразу вимагає підтвердження походження коштів.

Ми цього не відчуваємо, але це є і в Україні. У нас неможливо покласти 200 гривень на рахунок, не показавши банку походження коштів іноземця. Тобто це вже працює, просто ми цього ще не відчуваємо, але чим далі це буде, тим краще будуть контролюватися всі витрати, і не можна буде купити істотні активи, будь-яке рухоме або нерухоме майно, не підтвердивши походження коштів. І ось до цього, власне, і веде нульове декларування. Тобто потрібно буде зафіксувати те, що є зараз, а далі вже платити податки.

Олена: Я трошки заперечу тобі. Насправді сьогодні деякі верстви громадян вже відчувають це на собі.

Уже є запити, коли людям задавали питання: «Ось у вас три автомобілі, дві квартири, земельні ділянки. Скажіть, за рахунок чого ви це купили? »Податкова просто зіставляє доходи і вартість цього майна, і каже, що у вас розбіжність в три мільйони гривень.

І щоб можна було не просто вигадувати якусь легенду, а реально підтвердити джерело своїх грошей на покупку цього майна, для цього потрібні правила, про які говорив Артем сьогодні: про контрольовані операції, про контрольовані іноземні компанії, обмін податковою інформацією. Щоб можна було реально пояснити, що ти реально вів реальний бізнес і отримував легальний дохід.

А наскільки для України взагалі складна ситуація у виведенні капіталу за кордон? Наскільки легко це зробити зараз і як часто цим користуються?

Артем: Якщо говорити про мій досвід (у мене досить активна робота з зарубіжними структурами клієнтів), то виводити можна, головне, щоб це було потрібно, а для багатьох бізнесів це необхідність. Просто за рахунок нашого валютного регулювання в банківській системі часто складно придбати валюту, щоб розрахуватися з постачальниками. Для спрощення створюються структури за кордоном. Або, наприклад, експортеру, враховуючи, що у нас є обов'язковий продаж валютної виручки, зараз на рівні 50%, а є курсові коливання і людина хоче захистити свій прибуток. Для бізнесу зарубіжна компанія – це можливість отримати доступ до клієнта, тому що системні іноземні клієнти часто бояться співпрацювати з українськими.

Тому ми не говоримо, що зарубіжна компанія – це щось незаконне. Ми просто говоримо про те, що ось ці всі зміни спонукають зробити прозорий бізнес, використовувати прозорі моделі: щоб угоди були зрозумілі, щоб було зрозуміло, яку функцію виконує компанія в бізнесі.

На жаль, український бізнес – це досить заплутана структура, в якій є якась ТОВ, якась закордонна компанія, натовп різних ФОПів, які виконують одні й ті самі функції. Часто навіть зарубіжні клієнти не розуміють, як можна працювати з таким бізнесом. Тому ключовий тренд в світі – це прозорість, це зрозумілість, і дуже важливо пояснювати, чим займається бізнес і як влаштовані в ньому процеси.

Я так розумію, що між ухиленням від податків і оптимізацією податків є дуже тонка грань. Це по суті може бути одне й те саме. Те, що не заборонено, то дозволено. Ось хотілося б дізнатися про схеми, які використовуються.

Олена: Ви дійсно праві. Тут дуже тонка грань, і зокрема план BEPS спрямований на те, щоб розмежувати дійсно тих, хто ухиляється і використовує агресивні методи оптимізації. І дати стимул і мотивацію розвиватися тим, хто реально працює, розвиває бізнес, робить інвестиції в економіку країни і так далі.

Ви запитали, наскільки складно сьогодні виводити капітал. Якщо ти працюєш непрозоро, якщо ти працюєш з якимись заплутаними структурами, використовуєш якісь незрозумілі моделі і намагаєшся вивести якусь частину свого доходу з української компанії, то насправді це складно. В Україні, як тільки почали запускати ці правила BEPS, посилився контроль з трансфертного ціноутворення.

Тобто до сьогодні класична модель була такою: українська компанія мала в структурі зарубіжну компанію, яка продавала на експорт умовно ручки. Їх собівартість в Україні – 2 гривні, наприклад, на експорт фірма продає за тією ж ціною – за 2 гривні, тобто за ціною собівартості. Далі, нерезидент – пов'язана з Україною компанія – продає безпосередньому клієнту по 10 гривень. Тобто різниця в 8 гривень залишається там, де їй краще живеться, там, де від неї менше податків відщипнуть.

Артем: Чому так не можна робити? За кордоном може не бути ні співробітників, ні якоїсь торгової марки бренду, які обґрунтовують ось це збільшення ціни. Немає ніякої логіки, чому ціна настільки вище.

Був би інший момент, якби звідси постачалася ручка як сировина, там би з'являвся бренд, там є співробітники, там є маркетинг, якийсь sails офіс, який їх продає, і умовно ціна б зростала з 2 до 3 гривень або з 2 до 4 гривень. Тут було б зрозуміло, за рахунок чого зростає вартість. Ось тут і різниця.

А так ми за 2 купили за 10 продали, і у нас один співробітник – номінальний директор, який ніякої діяльності по суті взагалі не здійснював.

Олена: Так ось, сьогодні така операція дуже жорстко контролюється з боку України. Таким чином, ми вже вводимо трансфер на ціноутворення, тобто Україна бачить транзакцію української компанії з нерезидентом з продажу ось цієї ручки. Вона бачить і розуміє, що ціна на цю ручку йде за кордон фактично за собівартістю і ніякого прибутку українська компанія не отримує. Українська податкова також вбачає, що фактично прибуток від продажу цих ручок залишається десь там, в офшорній компанії. Податкова розуміє, тут щось не те. Начебто, все в рамках закону, але тут щось не те.

Які наслідки можуть бути для компанії, якщо все-таки ця операція є контрольованою? По-перше, потрібно подавати звітність про таку операцію. Якщо ти її не подаєш – досить значний штраф, плюс до всього, якщо ти не подав звітність, застосовують штраф і податкова потім виходить на перевірку і робить донарахування податку на прибуток. Тобто те, що ми вивели в країну нерезидента, ось ці 8 гривень різниці, вони повинні були обкладатися тут податками в Україні. Ось на ці 8 гривень податкова робитиме донарахування української компанії.

Тому проводячи таку транзакцію, українська компанія задумається, а чи варто мені ризикувати, робити якісь незрозумілі транзакції і взагалі виводити прибуток кудись, де начебто він законно б не підлягав оподаткуванню, або все ж таки краще заплатити тут, в Україні, і застосовувати більш легальну і дозволену модель, яка додатково б ще внесла надходження в бюджет.

Які ще схеми залишилися, які Україна не розкрила?

Артем: Зараз не працюють складні схеми. Ключова зараз точка проблеми в будь-якому міжнародному бізнесі – це банки. Держави, бажаючи обмежити якраз ось цю ситуацію в рамках BEPS і в рамках інших інструментів, бажаючи перешкодити несплаті податків, вони натиснули на банки.

+ Зараз банк, по суті, відповідає за своїх клієнтів. Тобто, якщо, наприклад, в банку відкрито багато рахунків компанії, які відмивають брудні гроші, фінансують тероризм або ще щось, то цей банк сплачує мільярдні штрафи за свою діяльність. До чого це призводить? Банк починає дуже жорстко моніторити, чим займаються його клієнти.

Зараз банки детально вивчають всі бізнес-моделі клієнта: куди гроші відправляються, де гроші накопичуються, де сплачуються податки. І тому складна заплутана схема просто призводить до того, що банк відмовляється працювати з компанією. А зараз дуже складно бізнесу працювати без банків.

Так, зараз криптовалюта залишає певну можливість, але ми все ж таки говоримо поки про специфічний бізнес. Можливо, в онлайн-бізнесі це теоретично можливо, але ми говоримо про реальний торговельний бізнес. Отримати біткоіни просто, але куди їх витратити?

Банк не відкриє рахунок при заплутаній схемі, тому дуже важливо прояснити бізнес: показати всі свої моделі, як все діє, показати всі свої компанії банку, щоб той повірив у реальний прозорий бізнес.

І друге: щоб ввести зрозумілі прості моделі, потрібно бути готовими до того, що в якийсь момент це все буде змінюватися, потрібно максимально пов'язувати це з реальним бізнесом, щоб це не виглядало як схеми. Це повинно бути зрозумілим процесом.

Олена: Насправді ми: юристи, аудитори, журналісти, економісти, – всі вживаємо слово «схеми». У схемі немає нічого поганого, просто необхідно застосовувати таку схему, де платяться податки і реально обґрунтована роль власника, щоб потім власник міг надати документи про свої легальні доходи якійсь зі структур, наприклад, податковій або ж у банк.

Ми говоримо про те, що, так сьогодні використовуються схеми, але це схеми оптимізації. Це нормальне явище для бізнесу, як і в принципі для будь-якої людини. Чому я повинна купувати молоко в одному супермаркеті за 50 гривень за літр, якщо я можу купити такої ж якості, але за 30 гривень. Тобто різниця тільки в економії, буквально.

Застосовувати ту модель, де ясно, чим займається бізнес, і зрозуміло, що на чолі всієї структури бізнесу стоїть одна людина, офіційно отримує дивіденди і платить із них податки.