Home Освіта і кар'єраЩо таке інклюзивна освіта і як вона працює в Україні

Що таке інклюзивна освіта і як вона працює в Україні

Інклюзивна освіта: що це, навіщо потрібна, хто навчається, як працює, переваги для всіх дітей і поширені міфи.

от Коваленко Ірина

Інклюзивна освіта передбачає спільне навчання дітей із різними освітніми потребами в одному закладі та класі. Школа при цьому має усувати бар’єри, адаптувати освітній процес і надавати учневі саме той рівень підтримки, якого він потребує, повідомляє редакція Избирком.

Інклюзія не зводиться до зарахування дитини з інвалідністю до звичайного класу. Вона охоплює доступність приміщень, методику викладання, оцінювання, роботу асистента вчителя, психологічний супровід і взаємодію з батьками. Потреба в підтримці може бути пов’язана не лише з інвалідністю, а й із труднощами мовлення, навчання, поведінки, сенсорного сприйняття, пересування або соціальної адаптації.

Що означає інклюзивне навчання

Закон України «Про освіту» визначає інклюзивне навчання як гарантовану державою систему освітніх послуг, що ґрунтується на недискримінації, врахуванні людського різноманіття та залученні всіх учасників до освітнього процесу. Повне законодавче визначення містить офіційна база Верховної Ради України.

«Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації».

Це означає, що дитину не повинні відокремлювати від однолітків лише через особливості розвитку, стан здоров’я чи потребу в додатковій допомозі. Освітнє середовище має пристосовуватися до учня, а не вимагати від нього відповідати єдиному шаблону.

Інклюзія починається не з окремої парти в класі, а з реальної участі дитини в навчанні та житті шкільної спільноти.

Міжнародний підхід є ширшим за підтримку дітей з інвалідністю. UNESCO розглядає інклюзію як усунення будь-яких бар’єрів, що заважають людині отримувати освіту через її здібності, мову, походження, матеріальне становище або інші обставини.

Що таке інклюзивна освіта і як вона працює в Україні

«Every learner matters equally», тобто кожен учень має однакове значення.

Для кого призначена інклюзивна освіта

Підтримка в інклюзивному класі надається учням з особливими освітніми потребами. Такий статус не обмежується наявністю медичного діагнозу або встановленої інвалідності. Вирішальним є те, чи має дитина труднощі, які впливають на навчання, комунікацію, мобільність, поведінку або взаємодію з іншими людьми.

Особливі освітні потреби можуть мати діти:

  • з порушеннями слуху, зору, мовлення або опорно-рухового апарату;
  • з розладами аутистичного спектра та іншими особливостями розвитку;
  • з труднощами читання, письма, лічби або концентрації уваги;
  • з інтелектуальними чи комплексними порушеннями;
  • з тривалими захворюваннями, що впливають на освітній процес;
  • з тимчасовими труднощами адаптації, поведінки або навчання.

Школа може надати підтримку першого рівня дитині, яка має навчальні труднощі, навіть без висновку інклюзивно-ресурсного центру. Рішення ухвалює команда психолого-педагогічного супроводу на підставі оцінки потреб учня та заяви одного з батьків. Для інших рівнів підтримки використовується висновок ІРЦ.

Як організовують інклюзивне навчання у школі

Як працює інклюзивна освіта на практиці, визначає Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Документ регулює створення інклюзивних класів, роботу команди супроводу, розроблення індивідуальної програми розвитку та надання корекційно-розвиткових послуг. Чинний порядок оприлюднений на сайті Верховної Ради України.

Для відкриття інклюзивного класу батьки або законні представники подають заяву керівнику школи та висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини. Висновок видає інклюзивно-ресурсний центр. Директор створює клас і організовує навчання з урахуванням рекомендованого рівня підтримки.

Основна процедура виглядає так:

  1. Батьки звертаються до інклюзивно-ресурсного центру для комплексної оцінки потреб дитини.
  2. ІРЦ визначає наявні труднощі, потребу в підтримці та надає рекомендації.
  3. До школи подають заяву і висновок ІРЦ.
  4. Керівник закладу створює інклюзивний клас та формує команду супроводу.
  5. Команда протягом двох тижнів від початку навчання складає індивідуальну програму розвитку.
  6. Учителі організовують навчання, адаптацію матеріалів і додаткові заняття відповідно до потреб учня.

Індивідуальну програму розвитку підписують члени команди супроводу, один із батьків або законний представник. Документ затверджує керівник закладу. Програму переглядають щонайменше двічі на рік, щоб врахувати прогрес дитини, нові труднощі та зміни в обсязі підтримки.

Індивідуальна програма розвитку не замінює шкільну програму, а визначає, як зробити її доступною конкретному учневі.

Хто входить до команди супроводу

Команда психолого-педагогічного супроводу відповідає за узгодження дій усіх фахівців, які працюють із дитиною. Її склад залежить від структури школи та індивідуальних потреб учня.

До роботи можуть залучатися:

  • директор або заступник директора;
  • класний керівник і вчителі-предметники;
  • асистент учителя;
  • практичний психолог;
  • соціальний педагог;
  • учитель-логопед, дефектолог або реабілітолог;
  • представник інклюзивно-ресурсного центру;
  • батьки чи інші законні представники дитини.

Батьки є повноправними учасниками команди, а не сторонніми спостерігачами. Вони погоджують індивідуальну програму розвитку, повідомляють про потреби дитини, отримують інформацію про результати навчання та можуть ініціювати перегляд запланованої підтримки.

ІРЦ не навчає дитину замість школи. Центр проводить комплексну оцінку, визначає освітні труднощі, рекомендує рівень підтримки та може надавати психолого-педагогічні й корекційно-розвиткові послуги. Міністерство освіти і науки окремо наголошує, що висновок ІРЦ потрібен для організації системного супроводу, а не для обмеження доступу до освіти.

Чим відрізняються адаптація і модифікація

Під час інклюзивного навчання школа може застосовувати адаптацію або модифікацію освітнього матеріалу. Це різні інструменти, хоча в побутовому мовленні їх часто змішують.

КритерійАдаптаціяМодифікація
Що змінюєтьсяСпосіб подання матеріалу, завдання, темп або умови роботиЗміст, складність і обсяг навчального матеріалу
Очікувані результатиЗагалом залишаються такими самимиМожуть бути змінені відповідно до можливостей учня
ПрикладБільший шрифт, додатковий час, усна відповідь замість письмовоїСпрощене завдання або зменшений обсяг теми
Для чого застосовуєтьсяЩоб учень міг опанувати стандартну програмуЩоб програма відповідала реальному рівню можливостей дитини

Адаптацією може бути візуальний розклад, поділ великого завдання на короткі етапи, використання піктограм, повторення інструкції або дозвіл відповідати за допомогою технічного засобу. При цьому навчальні цілі не змінюються.

Модифікація передбачає зміну очікуваних результатів. Наприклад, клас розв’язує задачу з кількома діями, а конкретний учень працює із простішим завданням на ту саму тему. Рішення про модифікацію має бути обґрунтованим і зафіксованим в індивідуальній програмі розвитку.

Що роблять асистент учителя та асистент учня

Асистент учителя є педагогічним працівником і допомагає організувати навчання всього інклюзивного класу. Він бере участь у підготовці матеріалів, спостерігає за навчальними труднощами, підтримує комунікацію між учителем, дитиною та командою супроводу. Асистент не повинен постійно сидіти лише біля одного учня або виконувати завдання замість нього.

Що таке інклюзивна освіта і як вона працює в Україні

Асистент учня має іншу функцію. Він забезпечує індивідуальні соціальні та побутові потреби дитини, зокрема допомогу з пересуванням, самообслуговуванням, харчуванням або комунікацією. Цю роль може виконувати один із батьків, уповноважена ним особа або соціальний працівник відповідно до встановлених вимог.

Мета супроводу полягає не в постійному контролі дитини, а в поступовому розвитку її самостійності.

Які умови має забезпечити заклад освіти

Інклюзивний клас не може повноцінно працювати без доступного середовища. Школа повинна враховувати не лише фізичний доступ до будівлі, а й інформаційні, комунікаційні, навчальні та психологічні бар’єри.

До необхідних умов належать:

  • безпечний доступ до приміщень, санітарних кімнат і навчальних кабінетів;
  • розумне пристосування будівлі та робочого місця;
  • допоміжні засоби для навчання;
  • доступні підручники, цифрові матеріали та засоби комунікації;
  • ресурсна кімната або зона психологічного розвантаження;
  • корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні заняття;
  • підготовлені вчителі й узгоджена робота команди супроводу.

Ресурсна кімната не є місцем, де дитина проводить більшу частину навчального дня окремо від класу. Її використовують для індивідуальних або групових занять, сенсорного розвантаження та відновлення емоційної рівноваги. За чинним порядком ресурсною кімнатою можуть користуватися всі учні закладу.

«Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання учня з особливими освітніми потребами».

Поширені запитання про інклюзивну освіту

Чи потрібна інвалідність для навчання в інклюзивному класі?

Ні. Підставою є наявність особливих освітніх потреб, а не медичний статус. Дитина може потребувати підтримки через мовленнєві, поведінкові, навчальні, сенсорні або інші труднощі.

Чи може школа відмовити у створенні інклюзивного класу?

За наявності заяви батьків та необхідних документів школа повинна організувати інклюзивне навчання відповідно до встановленого порядку. Нестача досвіду педагогів або небажання адміністрації не є достатньою підставою для відмови.

Чи навчається дитина за окремою програмою?

Основою залишається освітня програма закладу. Залежно від потреб дитини застосовують адаптацію або модифікацію змісту, а конкретні рішення фіксують в індивідуальній програмі розвитку.

Чи ставить асистент учителя оцінки?

Оцінювання здійснює вчитель. Асистент може спостерігати за роботою учня, допомагати готувати матеріали та надавати інформацію команді супроводу, але не замінює вчителя.

Чи можуть батьки впливати на організацію навчання?

Так. Батьки входять до команди супроводу, підписують індивідуальну програму розвитку, отримують її копію та беруть участь у перегляді запланованої підтримки. Їхня участь потрібна для узгодження шкільних рішень із реальними потребами дитини.

Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: Навіщо потрібне стажування і як його знайти: оплата та користь для кар’єри студентів і молодих фахівців 2026

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ