Територіальна громада має право впливати на розмір окремих податків, які сплачують мешканці, підприємці та власники майна. Відповідні рішення приймає сільська, селищна або міська рада. Депутати встановлюють ставки, визначають окремі пільги та затверджують порядок справляння місцевих платежів, повідомляє редакція Избирком.
Водночас громада не може запроваджувати податки на власний розсуд. Усі місцеві рішення повинні відповідати переліку та граничним ставкам, установленим Податковим кодексом України.
Які платежі належать до місцевих
Місцеві платежі поділяються на податки та збори. До податків належать податок на майно та єдиний податок. Податок на майно охоплює нерухомість, землю і транспортний податок. До місцевих зборів віднесено туристичний збір та збір за місця для паркування. Отримані кошти надходять до відповідного місцевого бюджету.
Податковий кодекс прямо визначає:
«До місцевих податків належать: податок на майно; єдиний податок».
| Місцевий платіж | Що може визначити рада |
|---|---|
| Податок на нерухомість | Ставки залежно від типу та розташування об’єкта |
| Плата за землю | Ставки земельного податку та окремі пільги |
| Єдиний податок | Ставки для ФОП першої та другої груп |
| Туристичний збір | Ставку, місця справляння та податкових агентів |
| Збір за паркування | Ставку, площу майданчиків та операторів |
| Транспортний податок | Рада забезпечує його застосування, але не змінює державну ставку |
Податок на нерухоме майно
Місцева рада встановлює ставку податку на квартири, будинки та нежитлові приміщення. Вона може відрізнятися залежно від типу будівлі, її місця розташування та призначення. Податковий кодекс установлює максимальну межу, яку рада не має права перевищувати. Для фізичних осіб податок зазвичай нараховується лише на площу, що перевищує передбачену законом пільгу. Тому власники однакових за площею квартир у різних містах можуть сплачувати різні суми.
Базові пільгові площі для житла становлять:
- для квартири або кількох квартир — до 60 квадратних метрів;
- для житлового будинку або кількох будинків — до 120 квадратних метрів;
- для квартири та будинку разом — до 180 квадратних метрів;
- площа понад відповідний ліміт підлягає оподаткуванню.
Наприклад, якщо площа квартири становить 75 квадратних метрів, податок розраховують за 15 квадратних метрів. Однак остаточна сума залежить від ставки, затвердженої радою конкретної громади.
Плата за землю
Плата за землю включає земельний податок та орендну плату за державні або комунальні ділянки. Рада визначає ставки земельного податку з урахуванням цільового призначення, нормативної грошової оцінки та категорії землі. Власник сплачує податок незалежно від того, отримує він прибуток від ділянки чи ні. Для орендарів розмір платежу також залежить від умов договору. Перед розрахунком необхідно перевірити кадастрові дані, площу та нормативну оцінку землі.
На суму земельного податку впливають:
- площа ділянки;
- нормативна грошова оцінка;
- цільове призначення землі;
- ставка, встановлена радою;
- період володіння або користування;
- наявність державної чи місцевої пільги.
Окремі категорії громадян мають законодавчі пільги. Зокрема, вони можуть поширюватися на пенсіонерів, ветеранів війни, багатодітних батьків і людей з інвалідністю за дотримання встановлених умов.
Єдиний податок для підприємців
Єдиний податок належить до місцевих платежів, хоча правила спрощеної системи визначаються на державному рівні. Місцеві ради встановлюють конкретні ставки для ФОП першої та другої груп. Вони можуть затвердити максимальну ставку або зменшити її для певних видів діяльності. Для третьої групи ставка залежить від доходу і встановлюється безпосередньо Податковим кодексом. Підприємцю необхідно перевіряти рішення саме тієї громади, де зареєстрована його податкова адреса.
| Група ФОП | Максимальний єдиний податок у 2026 році |
| Перша група | До 332,80 грн на місяць |
| Друга група | До 1 729,40 грн на місяць |
| Третя група | 5% доходу або 3% доходу з ПДВ |
Рада може встановити для першої та другої груп суми, нижчі за максимальні. Військовий збір і єдиний соціальний внесок не є місцевими податками, тому громада не може змінювати їхній розмір.
Туристичний збір
Туристичний збір сплачують окремі особи, які тимчасово проживають у готелях, хостелах, садибах та інших місцях розміщення. Рада встановлює ставку за одну добу проживання. Також вона визначає перелік податкових агентів, які приймають кошти від туристів і перераховують їх до бюджету. Розмір збору для внутрішнього та в’їзного туризму може бути різним. Фактично турист найчастіше сплачує збір разом із розрахунком за проживання.
Рада визначає:
- конкретну ставку туристичного збору;
- територію його справляння;
- податкових агентів;
- порядок перерахування коштів;
- особливості сплати у відповідній громаді.
Не всі постояльці повинні сплачувати цей збір. Закон передбачає низку винятків, тому готель або інший заклад може попросити документи, що підтверджують право на звільнення.
Збір за місця для паркування
Збір за паркування не слід плутати з оплатою, яку водій вносить за годину стоянки. Місцевий збір сплачують підприємства або підприємці, які організовують паркувальні майданчики. Рада визначає перелік ділянок, їхню площу, операторів і ставку збору. Розрахунок залежить від кількості квадратних метрів, відведених для паркування. Тариф для автомобіліста та податкове зобов’язання оператора — це різні платежі.
У рішенні місцевої ради зазвичай зазначають:
- адресу паркувального майданчика;
- його загальну площу;
- кількість місць;
- оператора паркування;
- ставку збору;
- дату початку застосування рішення.
Особливості транспортного податку
Транспортний податок належить до місцевих, однак рада не встановлює його ставку на власний розсуд. Основні умови визначені Податковим кодексом. Податок застосовується до окремих легкових автомобілів віком до п’яти років, які відповідають критерію середньоринкової вартості. Перелік відповідних моделей щороку оприлюднює Міністерство економіки. Рада не може підвищити ставку для певної марки або надати індивідуальну знижку конкретному власнику.
Перед сплатою варто перевірити модель автомобіля, рік його випуску та наявність у державному переліку. Якщо транспортний засіб продано посеред року, сума розраховується з урахуванням періоду володіння.
Які пільги може встановити громада
Місцева рада може надавати пільги лише в межах повноважень, передбачених законом. Найчастіше вони стосуються податку на нерухомість або плати за землю. Рішення повинно визначати категорію платників, вид майна та строк дії пільги. Звільнити конкретну людину від сплати без загальних і законних підстав рада не може. Пільга має застосовуватися за прозорими правилами до всіх осіб, які відповідають установленим критеріям.
Пільги можуть надаватися:
- бюджетним і комунальним установам;
- благодійним організаціям;
- закладам соціального призначення;
- власникам пошкодженого майна;
- окремим категоріям землекористувачів;
- підприємцям у межах дозволених законом ставок.
Чого громада не має права встановлювати
Місцеве самоврядування не може створювати нові види податків. Наприклад, рада не має права запровадити окремий податок на велосипед, домашню тварину, кондиціонер або ремонт квартири. Вона також не може самостійно змінити ПДВ, податок на доходи, військовий збір чи акциз. Заборонено перевищувати граничні ставки, передбачені Податковим кодексом. Повноваження громади діють лише всередині чітко визначених державою меж.
Податковий кодекс містить пряму норму:
«Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється».
Як перевірити ставки у своїй громаді
Ставки місцевих податків можуть відрізнятися навіть у сусідніх містах і селах. Актуальне рішення потрібно шукати на офіційному сайті місцевої ради. Зазвичай документи розміщуються у розділах «Нормативні акти», «Рішення ради», «Бюджет» або «Місцеві податки». Зведену інформацію про ставки та пільги також публікує Державна податкова служба. Перевіряти потрібно не лише розмір ставки, а й рік, дату набрання чинності та додатки до рішення.
Практичний порядок перевірки:
- Знайти офіційний сайт своєї місцевої ради.
- Відкрити рішення про податки та збори на 2026 рік.
- Переглянути додаток щодо потрібного платежу.
- Знайти свій тип нерухомості, землі або діяльності.
- Перевірити ставку та доступні пільги.
- Порівняти дані з інформацією на порталі ДПС.
- У разі помилки звернутися до податкової для звірки.
На що громада витрачає надходження
Місцеві податки є важливою частиною фінансової основи громади. Вони допомагають фінансувати дороги, освітлення, школи, соціальні програми, благоустрій та комунальну інфраструктуру. Водночас наявність податку не означає, що всі зібрані кошти автоматично спрямовуються лише на одну конкретну сферу. Напрями витрат визначаються місцевим бюджетом і затвердженими програмами. Тому мешканцям важливо контролювати не лише ставки, а й подальше використання бюджетних надходжень.
Міністерство фінансів наголошує:
«Всі місцеві бюджети є самостійними».
Громадяни можуть аналізувати бюджетні рішення, відвідувати відкриті засідання ради, подавати інформаційні запити та брати участь у громадських обговореннях. Такий контроль допомагає оцінити, чи відповідає місцева податкова політика реальним потребам мешканців.
Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: що таке громадські слухання в Україні: хто бере участь, як проходять і чи обов’язкові рішення
