Громадські слухання — це офіційна форма участі жителів у місцевому самоврядуванні, а не неформальна зустріч у клубі чи коментарі під дописом міської ради. У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» громадські слухання прямо названі однією з форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, повідомляє редакція Избирком.
«Жителі мають право проводити громадські слухання».
Суть проста: жителі зустрічаються з депутатами місцевої ради та посадовими особами, заслуховують їх, порушують питання і вносять пропозиції щодо місцевих справ. Це може стосуватися всієї громади або окремої її частини: села, селища, мікрорайону, вулиці, кварталу, будинку. Закон прямо допускає такий територіальний масштаб, тому слухання не обов’язково мають збирати всю громаду одночасно.
Практична цінність слухань у тому, що усна претензія перетворюється на зафіксовану пропозицію з обов’язком влади її розглянути.
Які питання розглядають на громадських слуханнях
На слухання можуть виносити питання місцевого значення: бюджет, благоустрій, транспорт, комунальні послуги, тарифи в межах компетенції громади, роботу комунальних підприємств, місцеві програми, зміну статуту, забудову територій, розміщення об’єктів, що впливають на життя мешканців. Межа проходить там, де питання належить до повноважень місцевого самоврядування або прямо передбачене законом.
Закон окремо називає випадки, коли проведення громадських слухань є обов’язковим. Це не рекомендація посадовцям, а юридично закріплена вимога для окремих рішень громади.
- Прийняття статуту територіальної громади або внесення змін до нього.
- Проєкти програмних документів: концепцій, програм, стратегій, планів, крім стратегічного плану розвитку громади та змін до нього.
- Проєкт бюджету місцевого самоврядування.
- Інші питання, визначені законом або статутом територіальної громади.
Окремий блок — містобудування. За Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», громадському обговоренню підлягають проєкти містобудівної документації на місцевому рівні, а замовники мають забезпечити проведення громадських слухань щодо таких проєктів. Йдеться про комплексні плани просторового розвитку громад, генеральні плани населених пунктів і детальні плани територій.
«Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації без проведення громадського обговорення забороняється».
Хто може ініціювати і хто бере участь
Після змін 2024 року закон чіткіше описує, хто може запускати слухання. Ініціаторами можуть бути не лише органи влади, а й жителі через ініціативну групу. Це важлива відмінність від формату, коли рада сама вирішує, кого і коли вислухати.
Ініціювати слухання можуть:
- ініціативна група жителів;
- сільська, селищна або міська рада;
- сільський, селищний або міський голова;
- виконавчий орган ради;
- постійна депутатська комісія;
- орган самоорганізації населення в межах своєї території;
- староста в межах відповідного старостинського округу.
У загальному форматі участь беруть жителі громади. Закон визначає жителя як громадянина України, який задекларував або зареєстрував місце проживання в громаді, або чий фактичний статус проживання чи перебування підтверджує довідка ВПО. Винятки стосуються, зокрема, військовослужбовців строкової служби та осіб, які за вироком суду перебувають у місці позбавлення волі.
Житель громади — це не тільки людина з пропискою в паспорті; для ВПО закон визнає підтверджене фактичне проживання.
Для молоді також є окрема норма: жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати та брати участь у громадських слуханнях, публічних консультаціях, місцевих ініціативах та інших формах участі, якщо це не суперечить закону. Конкретний порядок залучення молоді має деталізувати місцевий акт громади.
Як проходять громадські слухання
Порядок проведення громадських слухань у звичайних місцевих питаннях визначає статут територіальної громади. Саме в ньому мають бути описані ініціювання, підготовка, територія проведення, порядок прийняття пропозицій, розгляд посадовими особами та інформування жителів про результати. Органи місцевого самоврядування зобов’язані надавати організаційну й технічну допомогу.
Типова процедура має кілька практичних етапів:
- Ініціатор формулює тему, питання та пропозиції.
- Подання реєструється у раді або іншому визначеному статутом органі.
- Організатор повідомляє жителів про дату, час, місце та порядок участі.
- На слуханнях обирають головуючого, ведуть реєстрацію учасників і фіксують виступи.
- За підсумком оформлюють протокол із пропозиціями.
- Компетентний орган розглядає пропозиції та ухвалює рішення.
У містобудівних питаннях процедура детальніша, бо її регулює Постанова Кабінету Міністрів України № 555. Слухання щодо містобудівної документації проводять у межах громадського обговорення, але не раніше ніж через 10 днів після оприлюднення проєкту. Пропозиції громадськості подають у строк громадського обговорення, який не може бути меншим за 30 днів з дня оприлюднення проєкту містобудівної документації.
«Громадські слухання — обов’язковий публічний захід».
| Елемент | Звичайні слухання громади | Слухання щодо містобудівної документації |
|---|---|---|
| Основна база | Закон про місцеве самоврядування, статут громади | Закон про містобудівну діяльність, постанова КМУ № 555 |
| Хто деталізує процедуру | Територіальна громада у статуті | Кабінет Міністрів України |
| Типові питання | Бюджет, статут, програми, місцеві проблеми | Генплан, детальний план, комплексний план |
| Строк розгляду пропозицій | 30 календарних днів після слухань | За правилами громадського обговорення та профільної процедури |
| Наслідок порушення | Ризик оскарження рішення або процедури | Затвердження документації без обговорення заборонене |
Чи обов’язкові результати громадських слухань
Результати слухань не замінюють рішення ради, виконкому чи посадової особи. Жителі не ухвалюють бюджет, не затверджують генплан і не скасовують рішення ради безпосередньо самим фактом голосування на слуханнях. Але це не означає, що протокол можна покласти в шухляду.
Закон встановлює інший механізм: пропозиції, внесені за результатами слухань, підлягають обов’язковому розгляду з прийняттям відповідного рішення. Строк — 30 календарних днів з дня проведення слухань. Рішення за результатами розгляду мають оприлюднити з обґрунтуванням врахування пропозиції або вмотивованої відмови.
Обов’язковість результатів означає не автоматичне виконання кожної вимоги, а обов’язок влади розглянути, вирішити й пояснити.
У містобудівній процедурі наслідки ще жорсткіші. Протокол громадських слухань є підставою для коригування проєкту містобудівної документації в частині поданих пропозицій, якщо вони не суперечать нормативно-правовим актам і будівельним нормам.
Постанова № 555 також забороняє затвердження містобудівної документації без проведення громадських слухань, а протокол стає невід’ємною складовою документації.
Що робить слухання дієвими
Формальна присутність у залі сама по собі мало що змінює. Дієвість з’являється там, де пропозиції конкретні, пов’язані з компетенцією органу й можуть бути внесені до рішення, програми, бюджету або містобудівної документації. Загальна фраза «заборонити хаотичну забудову» слабша за пропозицію змінити функціональне призначення конкретної ділянки, передбачити проїзд, зберегти зелену зону або винести спірне питання на погоджувальну комісію.
Для участі варто мати практичний набір документів і позицій:
- текст пропозиції у письмовій формі;
- посилання на адресу, ділянку, програму або пункт проєкту рішення;
- аргументи щодо впливу на жителів, бюджет, довкілля, безпеку чи інфраструктуру;
- альтернативний варіант, який орган влади може реально включити в документ;
- вимогу внести пропозицію до протоколу.
У містобудівних слуханнях важить ідентифікація учасників та пропозицій. Постанова № 555 передбачає, що пропозиції фізичних і юридичних осіб без підтвердних документів для ідентифікації не розглядаються. Також кожен учасник має право робити аудіо-, відеозапис або вебтрансляцію, а медіа можуть вести пряму трансляцію чи запис.
Найсильніша позиція на слуханнях — це не гучний виступ, а точна письмова пропозиція, яка потрапила до протоколу.
FAQ
Чи можуть громадські слухання провести онлайн?
Для звичайних слухань можливість використання інформаційно-комунікаційних технологій допускається законом, якщо інше не передбачено законом. Для містобудівних слухань постанова № 555 передбачає формат відеоконференції під час воєнного стану, надзвичайного стану, карантинних обмежень або інших обмежень щодо зібрань понад 30 календарних днів.
Чи може рада не погодитися з пропозиціями жителів?
Так, але відмова має бути вмотивованою. Орган або посадова особа повинні розглянути пропозиції, ухвалити рішення та оприлюднити обґрунтування врахування або відмови.
Чи є громадські слухання голосуванням?
Ні. Це форма участі, обговорення й внесення пропозицій. Рішення ухвалює компетентний орган: рада, виконком, посадова особа або замовник документації в межах профільної процедури.
Хто веде протокол слухань?
Конкретний порядок для звичайних слухань визначає статут громади. У містобудівних слуханнях протокол готується в межах процедури, передбаченої постановою № 555, а його сканована копія та відеозапис мають бути оприлюднені у встановлені строки.
Коли слухання обов’язкові?
Обов’язкові випадки прямо названі в законі: статут громади, проєкт місцевого бюджету, окремі програмні документи, інші питання за законом або статутом. Для містобудівної документації громадське обговорення і слухання є частиною процедури, без якої затвердження відповідних документів заборонене.
Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: Хто такий староста і навіщо він громаді
