Місцевий референдум — це голосування жителів територіальної громади за конкретне рішення місцевого значення, а не за партію, голову чи депутатів. У чинному Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» він визначений як форма вирішення громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення, повідомляє редакція Избирком.
На практиці тема важлива через одну правову деталь: Конституція і закон про місцеве самоврядування передбачають місцеві референдуми, але порядок їх призначення та проведення має визначати окремий закон про референдуми. Старий закон 1991 року про всеукраїнський та місцеві референдуми втратив чинність 28 листопада 2012 року, а проєкт нового Закону «Про місцевий референдум» №5512 станом на картку Верховної Ради опрацьовується в комітеті та був включений до порядку денного 10 лютого 2026 року.
SEO-сенс теми простий: громада отримує не консультацію “для галочки”, а інструмент прямого рішення там, де питання належить до її компетенції.
Що таке місцевий референдум
Що таке місцевий референдум у правовому сенсі видно з двох рівнів. Перший — конституційний: народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Другий — муніципальний: територіальна громада вирішує питання місцевого значення безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
«Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії».
Це не опитування громадської думки, не петиція і не громадські слухання. Референдум працює як голосування за формулу “так” або “ні”, після якого рішення має юридичний наслідок. Закон про місцеве самоврядування прямо говорить, що рішення місцевого референдуму є обов’язковими для виконання на відповідній території.
У цьому і полягає різниця з більш м’якими формами участі. Громадські слухання, місцева ініціатива, консультації чи бюджет участі допомагають виявити позицію жителів, але остаточне рішення часто ухвалює рада або виконавчий орган. Референдум переносить центр рішення до самої громади.
Які питання виносять на місцевий референдум
Питання місцевого референдуму мають залишатися в межах відання місцевого самоврядування. Закон формулює це широко: предметом може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією, законом про місцеве самоврядування та іншими законами до компетенції місцевого самоврядування. Водночас на місцевий референдум не можна виносити питання, що належать до відання органів державної влади.
До місцевого рівня можуть належати рішення про:
- управління комунальним майном;
- місцеві програми розвитку;
- окремі питання благоустрою та просторового розвитку;
- порядок використання об’єктів комунальної інфраструктури;
- питання статуту територіальної громади;
- місцеві форми участі жителів у прийнятті рішень.
Не підходять для місцевого референдуму питання війни і миру, громадянства, державного кордону, загальнодержавних податків, судоустрою, зовнішньої політики, статусу територій або повноважень парламенту, уряду чи президента. Місцева громада не може голосуванням перебрати на себе компетенцію держави.
Сильний місцевий референдум починається не з емоційної теми, а з правильно сформульованого предмета голосування.
Чим місцевий референдум відрізняється від виборів
На виборах громадяни обирають представників. На референдумі вони ухвалюють рішення щодо конкретного питання. Це різні механізми демократії, хоча обидва спираються на голосування, таємність волевиявлення і право громадян брати участь у політичному житті.
| Ознака | Місцевий референдум | Місцеві вибори |
|---|---|---|
| Що вирішується | Конкретне питання місцевого значення | Хто буде представляти громаду |
| Результат | Рішення “так” або “ні” | Обрані депутати, голова, староста у визначених випадках |
| Логіка голосування | Пряме рішення громади | Делегування повноважень представникам |
| Періодичність | За потреби та за процедурою, встановленою законом | У строки, визначені виборчим законодавством |
| Політичний фокус | Суть питання | Кандидати, партії, програми |
Місцевий референдум і вибори не замінюють одне одного. Вибори потрібні для формування ради та посад місцевого самоврядування. Референдум потрібен тоді, коли рішення настільки чутливе, довгострокове або конфліктне, що його легітимність має спиратися на пряме голосування жителів.
Виборчий кодекс України регулює виборчі процедури, а Закон «Про всеукраїнський референдум» стосується загальнонаціонального рівня. Для місцевого референдуму потрібне окреме процедурне регулювання, бо місцеві питання, ініціатори, територія голосування, фінансування та наслідки рішення мають іншу природу.
Хто бере участь у місцевому референдумі
Хто бере участь у місцевому референдумі визначається через право голосу і належність до відповідної територіальної громади. Конституція встановлює загальне правило: право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли 18 років на день голосування; громадяни, визнані судом недієздатними, права голосу не мають.
У місцевому вимірі важлива прив’язка до громади. Закон про місцеве самоврядування говорить, що громадяни реалізують право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Він також забороняє обмеження участі за расою, кольором шкіри, політичними чи релігійними переконаннями, статтю, походженням, майновим станом, терміном проживання, мовними та іншими ознаками.
Типова логіка участі складається з кількох рівнів:
- громадянин має право голосу;
- він належить до відповідної територіальної громади;
- питання стосується саме цієї громади або її частини в межах закону;
- голосування відбувається за процедурою, яку має встановити закон про референдуми;
- результат застосовується на відповідній території.
«Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах».
Ця норма не робить кожне місцеве голосування автоматично можливим без процедури. Вона закріплює право, яке потребує робочого закону, списків учасників, комісій, строків, правил агітації, підрахунку голосів і оскарження.
Чим референдум корисний громаді
Користь місцевого референдуму проявляється там, де звичайного рішення ради недостатньо для довіри. Наприклад, громада може бути розділена щодо великого інфраструктурного проєкту, майбутнього комунального об’єкта, стратегічного плану розвитку або зміни правил користування публічним простором. Голосування не прибирає конфлікт повністю, але переводить його в формальну процедуру з однаковими правилами для всіх сторін.
«Місцеве самоврядування є правом територіальної громади […] самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України».
Практична цінність референдуму для громади складається з п’яти речей:
- підвищує легітимність рішення;
- змушує владу чітко сформулювати питання;
- дає жителям прямий вплив на локальну політику;
- знижує ризик кулуарного ухвалення непопулярних рішень;
- створює письмовий і вимірюваний результат волевиявлення.
Європейська хартія місцевого самоврядування також допускає використання референдумів та інших форм прямої участі громадян, якщо це дозволяє закон. У ній закладена базова логіка децентралізації: публічні повноваження мають здійснюватися переважно тими органами, які мають найтісніший контакт з громадянином.
Референдум корисний не тим, що гарантує “правильну” відповідь, а тим, що змушує владу і громаду пройти публічну процедуру рішення.
Ризики місцевого референдуму
Місцевий референдум може стати проблемою, якщо питання сформульоване маніпулятивно або виходить за межі повноважень громади. Небезпечні формули на кшталт “чи підтримуєте ви справедливе рішення” не дають юридичної визначеності. Питання має бути конкретним, зрозумілим, виконуваним і таким, що не порушує Конституцію та закони.
Є ще фінансовий ризик. Організація голосування потребує комісій, бюлетенів або електронних компонентів, приміщень, реєстрів, оплати праці, безпеки та інформаційної кампанії. У картці законопроєкту №5512 бюджетна експертиза прямо зазначала вплив на показники державного та місцевих бюджетів.
Найслабше місце будь-якого референдуму — спрощення складної теми до одного запитання. Саме тому перед голосуванням потрібні публічні консультації, фінансові розрахунки, юридична експертиза і рівний доступ сторін до аргументів.
FAQ
Чи можна зараз провести місцевий референдум в Україні?
Конституція і Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачають місцевий референдум, але порядок його призначення та проведення має визначати закон про референдуми. Старий закон 1991 року втратив чинність у 2012 році, а новий профільний законопроєкт №5512 ще перебуває в законодавчій процедурі.
Чи є рішення місцевого референдуму обов’язковим?
Так, закон про місцеве самоврядування встановлює, що рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на відповідній території. Це стосується лише питань, які належать до відання місцевого самоврядування.
Чи можна винести на місцевий референдум питання про межі держави?
Ні. Питання, віднесені до відання органів державної влади, не можуть бути предметом місцевого референдуму. Місцевий рівень не вирішує питання державного кордону, суверенітету, оборони чи зовнішньої політики.
Чим референдум кращий за громадські слухання?
Він не “кращий” у всіх ситуаціях, а жорсткіший за наслідками. Громадські слухання дають пропозиції, які органи місцевого самоврядування мають розглянути, а референдум ухвалює рішення прямим голосуванням громади.
Коли місцевий референдум справді потрібен?
Він доречний для питань, які мають довгий вплив на громаду, значну вартість, високий суспільний конфлікт або потребують прямої легітимації. Для щоденного управління достатньо ради, виконкому, консультацій, слухань і місцевих ініціатив.
Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: Куди скаржитися, якщо комунальні послуги надають погано
