Після смерті людини спадкоємцям можуть перейти не лише квартира, земельна ділянка, автомобіль або гроші, а й певні невиконані зобов’язання. Проте поширене твердження про те, що родичі автоматично повинні сплатити всі борги померлого власними коштами, не відповідає українському законодавству. Відповідальність виникає переважно в тих осіб, які прийняли спадщину, і обмежується вартістю отриманого майна, повідомляє редакція Избирком.
Це означає, що спадкоємець не повинен віддавати кредитору більше, ніж фактично одержав у спадщину. Водночас кожна ситуація потребує перевірки документів, оскільки значення мають вид боргу, наявність кількох спадкоємців, строки звернення кредитора та склад спадкового майна.
Які борги можуть увійти до складу спадщини
За статтею 1218 Цивільного кодексу України до спадщини входять права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті. Тому разом із майном можуть передаватися кредитні зобов’язання, борги за договорами позики, несплачені комунальні платежі, податкові зобов’язання та інші майнові борги.
До спадкоємців також може перейти обов’язок повернути кошти, які померлий позичив у іншої фізичної особи, якщо кредитор здатний підтвердити існування такого зобов’язання. Самої усної заяви про нібито надану позику зазвичай недостатньо: необхідними можуть бути договір, розписка, банківські документи або судове рішення. Спадкується не абстрактна вимога кредитора, а юридично підтверджене майнове зобов’язання спадкодавця.
У Цивільному кодексі закріплено загальне правило:
«До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві».
Не кожен обов’язок померлої людини може перейти її родичам. Не входять до складу спадщини права та обов’язки, нерозривно пов’язані з особою спадкодавця. Наприклад, після смерті припиняється обов’язок особисто виконати роботу, створити твір на замовлення або надати послугу, якщо її міг виконати лише померлий. Не переходить у спадок і обов’язок сплачувати майбутні аліменти, адже він безпосередньо пов’язаний з особою платника. Водночас борг за аліментами, який уже утворився до смерті, може бути стягнутий зі спадкоємців у межах вартості успадкованого майна, що підтверджував Верховний Суд.
У яких межах відповідають спадкоємці
Головне правило міститься у статті 1282 Цивільного кодексу України: спадкоємці повинні задовольнити обґрунтовані вимоги кредитора, але лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Якщо людина успадкувала майно вартістю 300 тисяч гривень, а загальний борг спадкодавця становить 500 тисяч гривень, максимальна відповідальність такого спадкоємця за загальним правилом обмежується 300 тисячами гривень.
Кредитор не може вимагати, щоб решту 200 тисяч гривень спадкоємець сплатив зі своєї зарплати, заощаджень або майна, яке належало йому до прийняття спадщини. Однак вартість отриманої спадщини може стати предметом спору, тому її доцільно підтверджувати оцінкою та документами. Саме реальна вартість успадкованого майна визначає граничний розмір відповідальності.
Верховний Суд сформулював цю позицію однозначно:
«Обов’язок спадкоємців виникає лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину».
Якщо спадкоємців декілька, кожен із них відповідає відповідно до своєї частки у спадщині. Кредитор не повинен довільно перекладати весь борг на одного родича лише тому, що з ним простіше зв’язатися. Наприклад, якщо двоє дітей успадкували майно порівну, їхня відповідальність також визначається з урахуванням отриманих часток. Інше співвідношення можливе, коли частки встановлені заповітом, договором або законом у різних розмірах. Важливо також розрізняти частку в спадщині та фактичну вартість майна, яке отримала конкретна особа.
| Ситуація | Наслідки для спадкоємця |
|---|---|
| Спадщина не прийнята | Обов’язок погашати борги спадкодавця за рахунок власних коштів не виникає |
| Вартість спадщини менша за борг | Відповідальність обмежується вартістю отриманого майна |
| Спадкоємців декілька | Кожен відповідає відповідно до своєї частки |
| Кредитор не підтвердив борг | Спадкоємець може заперечувати проти вимоги |
| Кредитор пропустив установлений строк | Він може втратити право вимоги до спадкоємців |
| Борг забезпечений іпотекою | Можливе звернення стягнення на успадковане іпотечне майно |
Що відбувається з кредитом або іпотекою
Банківський кредит зазвичай не припиняється автоматично через смерть позичальника. Якщо спадкоємці приймають майно боржника, банк може заявити вимоги щодо погашення заборгованості з дотриманням установленої законом процедури. Водночас спадкоємці мають право перевірити розрахунок, розмір основного боргу, проценти, комісії, штрафи та період їх нарахування. Не кожна сума, зазначена банком у листі, автоматично є безспірною та остаточною. До сплати необхідно вимагати детальний розрахунок і документи, на яких ґрунтується вимога.
Особливо обережно потрібно діяти, якщо успадкована квартира або будинок перебувають в іпотеці. Право власності на таке майно може перейти до спадкоємця разом з обтяженням, а кредитор за певних умов може вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки. У практиці Великої Палати Верховного Суду також розмежовуються борги самого спадкодавця та випадки, коли він був майновим поручителем за зобов’язаннями іншої людини. У липні 2025 року Верховний Суд зазначив, що для успадкованого майна, переданого померлим в іпотеку на забезпечення чужого боргу, можуть застосовуватися спеціальні положення Закону України «Про іпотеку». Тому перед прийняттям такого майна необхідно перевірити дані державних реєстрів і зміст іпотечного договору.
Які строки має дотримуватися кредитор
Кредитор не може необмежений час чекати, а потім несподівано висунути спадкоємцям вимогу через багато років. Стаття 1281 Цивільного кодексу встановлює спеціальні строки для пред’явлення вимог до спадкоємців. Загалом кредитор має звернутися протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини. Якщо кредитор не знав і не міг знати про смерть боржника, закон передбачає строк у шість місяців від дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Пропуск установленого строку може призвести до втрати права вимоги.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 638/1046/14-ц пояснила, що вимогу можна подати безпосередньо спадкоємцю або через нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Суд також наголосив, що пропуск кредитором передбачених законом строків може позбавити його права вимагати виконання як основного, так і пов’язаного з ним додаткового зобов’язання. Сам факт існування старого кредитного договору ще не означає, що банк зберіг право стягнути кошти зі спадкоємця. Необхідно з’ясувати, коли кредитор довідався про смерть боржника та які саме дії він учинив після цього. Дата листа, звернення до нотаріуса або подання заяви до суду може мати вирішальне значення.
«У разі пропуску строків кредитор позбавляється права вимоги до спадкоємців».
Чи можна відмовитися від спадщини з боргами
Особа має право не приймати спадщину або відмовитися від неї в установленому законом порядку. Це може бути доцільно, якщо достовірно відомо, що вартість майна незначна, а спадщина обтяжена кредитами, іпотекою, арештами або тривалими судовими спорами. Проте рішення не варто приймати лише на підставі телефонної розмови з банком чи неперевіреної інформації родичів. Спочатку потрібно встановити склад спадщини, отримати дані про нерухомість, транспорт, рахунки, обтяження та підтверджені борги. Відмова від спадщини є серйозним юридичним кроком, який зазвичай не можна довільно скасувати після завершення встановленого строку.
Перед прийняттям рішення доцільно виконати такі практичні дії:
- звернутися до нотаріуса та з’ясувати, чи заведена спадкова справа;
- встановити, яке майно належало померлому;
- перевірити нерухомість на наявність іпотеки, арештів та інших обтяжень;
- попросити кредиторів надати договори й детальні розрахунки;
- визначити орієнтовну ринкову вартість спадкового майна;
- перевірити, чи дотримався кредитор строків пред’явлення вимоги;
- не підписувати угоду про визнання боргу без правового аналізу.
Саме підписання нового договору, графіка платежів або заяви про визнання заборгованості може ускладнити подальший захист. Спадкоємцю не слід поспішати вносити символічний платіж лише тому, що представник кредитора вимагає «підтвердити намір розрахуватися». Спочатку необхідно встановити правові підстави вимоги, її розмір і межі власної відповідальності. Варто зберігати всі листи, повідомлення, поштові конверти та документи, отримані від банку чи іншого кредитора. У складних випадках оцінити ризики доцільно разом із нотаріусом або адвокатом, який працює зі спадковими спорами.
Що робити після отримання вимоги про сплату
Письмову вимогу банку, мікрофінансової організації, комунального підприємства або приватного кредитора не потрібно ігнорувати. Водночас її отримання не означає, що зазначену суму необхідно негайно сплатити в повному обсязі. Спадкоємець має право вимагати копію договору, розрахунок заборгованості, підтвердження прав кредитора та інформацію про дату пред’явлення вимоги. Також потрібно визначити вартість і частку майна, фактично одержаного у спадщину. Якщо вимога перевищує цю вартість, відповідну частину можна оспорювати.
За загальним правилом вимоги кредитора задовольняються одноразовим платежем, якщо сторони не домовилися про інший порядок. Отже, спадкоємець і кредитор можуть погодити розстрочення, продаж певного майна або інший прийнятний механізм погашення. Якщо домовленості немає, а спадкоємець відмовляється виконати обґрунтовану вимогу, кредитор може звернутися до суду. Проте й у судовому процесі відповідальність спадкоємця має залишатися в межах вартості одержаної спадщини та відповідати його частці. Родинний зв’язок із померлим сам по собі не робить людину боржником: юридичне значення мають прийняття спадщини, склад майна та дотримання кредитором установленої процедури.
Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: Соціальні виплати: на яку допомогу від держави ви маєте право
