Право на спадщину в Україні мають особи, зазначені у заповіті, а за його відсутності — родичі та інші спадкоємці за законом відповідної черги. Однак навіть близька спорідненість або пряме зазначення людини в заповіті не завжди гарантують отримання квартири, будинку, землі, грошей чи іншого майна. Цивільний кодекс України передбачає випадки, коли особу взагалі не допускають до спадкування або усувають від нього за рішенням суду.
У побуті таких людей часто називають негідними спадкоємцями, хоча закон використовує формулювання «усунення від права на спадкування». Для втрати спадщини недостатньо звичайного сімейного конфлікту, образи чи відсутності спілкування зі спадкодавцем — потрібна конкретна законна підстава та належні докази, повідомляє редакція Избирком.
Умисне позбавлення життя спадкодавця
Найбільш очевидна підстава стосується осіб, які умисно позбавили життя спадкодавця, іншого можливого спадкоємця або вчинили замах на їхнє життя. Такі люди не можуть отримати майно ані за законом, ані за заповітом. Водночас має значення саме умисний характер дій, який зазвичай підтверджується судовим рішенням у кримінальному провадженні.
Необережне заподіяння смерті саме по собі не прирівнюється до умисного вбивства для застосування цієї норми. Окремий виняток діє, якщо спадкодавець знав про замах, але після цього все одно склав новий заповіт на користь такої особи.
«Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця».
Цивільний кодекс України, стаття 1224.
Перешкоджання складенню або зміні заповіту
Спадкоємцем не може залишатися особа, яка навмисно перешкоджала спадкодавцеві скласти, змінити або скасувати заповіт. Ідеться не про звичайну пораду чи незгоду родичів із рішенням власника майна, а про протиправний вплив, завдяки якому людина отримала право на спадщину або збільшила свою частку.
Це може бути приховування документів, фізичне утримання спадкодавця, погрози, обман або створення інших перешкод для вільного волевиявлення. Такі обставини повинні бути підтверджені доказами, а питання про усунення зазвичай вирішує суд. Саме позивач має показати зв’язок між незаконною поведінкою відповідача та отриманням ним спадкової вигоди.
Для практичної оцінки ситуації важливо розрізняти кілька підстав, через які людина може не отримати майно:
- умисне вбивство спадкодавця або можливого спадкоємця чи замах на їхнє життя;
- навмисне перешкоджання складанню, зміні або скасуванню заповіту;
- позбавлення батьківських прав, якщо їх не поновили до відкриття спадщини;
- ухилення від законного обов’язку утримувати спадкодавця;
- ухилення від допомоги людині, яка через вік, тяжку хворобу або інвалідність перебувала у безпорадному стані;
- недійсність шлюбу, коли один із подружжя претендує на спадщину як чоловік або дружина.
Батьки, позбавлені батьківських прав
Батько або мати, яких позбавили батьківських прав щодо дитини, не успадковують після її смерті за законом, якщо на момент відкриття спадщини ці права не були поновлені. Це правило застосовується саме до спадкування за законом. Позбавлення батьківських прав повинно підтверджуватися судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Якщо права були офіційно поновлені до смерті дитини, колишнє обмеження вже не є автоматичною підставою для усунення. Водночас дитина не втрачає права успадковувати після батька або матері, яких позбавили батьківських прав, оскільки закон захищає саме інтереси дитини.
Ухилення від утримання спадкодавця
Повнолітні діти, батьки, чоловік, дружина та інші особи можуть бути усунені від спадкування за законом, якщо вони ухилялися від виконання встановленого законом обов’язку утримувати спадкодавця. Таке усунення не відбувається автоматично лише через те, що родич рідко телефонував, не відвідував або не підтримував теплих відносин.
Суд повинен установити, що людина знала про свій обов’язок, мала реальну можливість його виконувати, але свідомо цього не робила. Доказами можуть бути рішення про стягнення аліментів, матеріали виконавчого провадження, листування, банківські документи, свідчення та інші відомості. Моральна оцінка поведінки спадкоємця не замінює доказування юридично значущих обставин.
«Для усунення особи від спадкування потрібно звернутися з позовом до суду».
Роз’яснення органів юстиції щодо застосування статті 1224 ЦК України.
Відмова допомагати безпорадному спадкодавцю
Суд може усунути спадкоємця за законом, якщо він ухилявся від допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або інвалідність перебував у безпорадному стані. Для задоволення такого позову необхідно довести не одну обставину, а їх сукупність. Спадкодавець повинен був об’єктивно потребувати сторонньої допомоги, відповідач мав можливість її надати, а його ухилення повинно бути свідомим.
Крім того, потрібно показати, що спадкодавець потребував допомоги саме цієї особи, а не просто отримував недостатній догляд загалом. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність спілкування, неприязні відносини або проживання в іншому місті самі по собі не доводять ухилення.
«Має значення сукупність обставин», які підтверджують безпорадність, потребу в допомозі та свідоме ухилення спадкоємця.
Правова позиція Верховного Суду.
| Підстава | Кого стосується | Чи потрібен суд |
|---|---|---|
| Умисне вбивство або замах | Спадкоємців за законом і заповітом | Факт зазвичай підтверджується судовим рішенням |
| Перешкоджання заповіту | Особи, які отримали спадкову вигоду | Так |
| Позбавлення батьківських прав | Батька або матері | Підтверджується чинним рішенням суду |
| Ухилення від утримання | Осіб, зобов’язаних утримувати спадкодавця | Так |
| Ухилення від допомоги | Спадкоємців за законом | Так, за позовом зацікавленої особи |
| Недійсний шлюб | Особу, яка претендує як чоловік або дружина | Залежить від обставин і документів |
Хто може подати позов про усунення
Звертатися до суду може спадкоємець або інша зацікавлена особа, для якої усунення відповідача змінить спадкові права та розмір частки. Наприклад, якщо після усунення одного спадкоємця частка іншого збільшується, останній має правовий інтерес у справі. Позов подають до суду за правилами цивільного судочинства, а відповідачем зазначають особу, яку вимагають усунути від спадкування.
До заяви варто додати медичні документи, судові рішення, листування, платіжні відомості, матеріали виконавчого провадження, показання свідків та інші докази. Суд не позбавляє спадщини за припущеннями, тому кожна зазначена в позові обставина повинна бути конкретизована та підтверджена.
Коли людина не успадковує без статусу негідного спадкоємця
Не кожна ситуація, у якій особа не отримує майно, означає усунення від спадкування. Людина може не входити до відповідної черги спадкоємців, бути відсутньою у заповіті, пропустити строк прийняття спадщини або добровільно відмовитися від неї. Також заповіт може бути визнаний недійсним, а конкретне майно — взагалі не належати спадкодавцеві на момент смерті.
Окремі спадкоємці мають право на обов’язкову частку незалежно від змісту заповіту, але й вони можуть бути усунені за наявності підстав, установлених статтею 1224 Цивільного кодексу. Тому перед зверненням до суду необхідно точно визначити, чи йдеться про негідну поведінку спадкоємця, спір щодо заповіту, черговості, прийняття спадщини або належності майна.
Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: Як стати волонтером і чому це важливо
