Президентські вибори в Україні, вибори народних депутатів і голосування за місцеві ради та голів громад — це три різні виборчі процеси з окремими бюлетенями, системами підрахунку голосів, строками й правилами висування кандидатів. Виборець в одному випадку обирає конкретну людину, в іншому — політичну партію та кандидата з її списку, а на місцевому рівні може одночасно голосувати за голову громади й депутатів кількох рад. У 2026 році до цих правил додається ключова обставина: під час воєнного стану загальнонаціональні та місцеві вибори не проводяться, а майбутня кампанія потребуватиме окремих рішень щодо безпеки, військовослужбовців, переселенців, громадян за кордоном і територій, що постраждали від війни, — повідомляє редакція Избирком.
Українська виборча система часто здається складною через велику кількість комісій, списків, округів і бюлетенів. Насправді її логіку можна розкласти на три зрозумілі рівні. Президента обирає вся країна як єдиний виборчий округ. Верховну Раду формують за результатами голосування за політичні партії та кандидатів у регіональних списках. Місцеві вибори охоплюють ради різного рівня і голів громад, тому порядок голосування залежить від чисельності виборців та виду органу, який обирають.
Основні правила містяться в Конституції України і Виборчому кодексі України. Ці документи визначають, хто має право голосу, як висувають кандидатів, які органи організовують вибори, коли можливий другий тур і як розподіляються депутатські мандати.
Які вибори проводять в Україні
Українські вибори поділяються на загальнодержавні та місцеві. До загальнодержавних належать вибори Президента України і народних депутатів. До місцевих — вибори депутатів обласних, районних, міських, селищних і сільських рад, а також сільських, селищних та міських голів.
Усі вони ґрунтуються на загальному, рівному і прямому виборчому праві. Голосування є таємним: члени комісії, представники партій, спостерігачі, роботодавці, командири чи родичі не мають права вимагати від людини показати заповнений бюлетень або повідомити, за кого вона проголосувала.
Право голосу має громадянин України, якому на день виборів виповнилося 18 років. Не голосують лише громадяни, яких суд визнав недієздатними. Наявність інвалідності, статусу ветерана, місця проживання за кордоном, військової служби або статусу внутрішньо переміщеної особи сама по собі не скасовує виборчого права.
Водночас право голосу не означає, що людина може отримати бюлетень на будь-якій дільниці. Виборець має бути включений до списку виборців конкретної дільниці, а види бюлетенів залежать від його виборчої адреси.
Як проходять президентські вибори в Україні
На виборах Президента України громадяни обирають одну посадову особу, яка представляє державу, є Верховним Головнокомандувачем Збройних сил і виконує повноваження, визначені Конституцією.
Територія України під час такого голосування утворює єдиний загальнодержавний виборчий округ. Це означає, що голоси, подані в Сумах, Львові, Києві, за кордоном чи на спеціальній дільниці, враховують у загальному результаті.
Хто може балотуватися у президенти
Кандидат повинен бути громадянином України, мати право голосу, досягти 35 років, проживати в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років і володіти державною мовою.
Одну й ту саму особу не можна обирати президентом більше ніж на два строки поспіль. Кандидата може висунути політична партія. Виборчий кодекс також передбачає самовисування.
Після подання документів Центральна виборча комісія перевіряє їх, ухвалює рішення про реєстрацію або відмову й оприлюднює офіційний перелік кандидатів. До початку голосування виборець має орієнтуватися саме на рішення ЦВК, а не на заяви політиків у соціальних мережах.
Як заповнюють бюлетень на виборах президента
У президентському бюлетені зазначають прізвища, імена та по батькові зареєстрованих кандидатів, рік народження, місце проживання, посаду, партійність і суб’єкта висування.
Виборець ставить одну позначку навпроти прізвища одного кандидата. Якщо позначок кілька або неможливо однозначно встановити волевиявлення, бюлетень можуть визнати недійсним.
Виносити незаповнений бюлетень із приміщення для голосування, передавати його іншій людині або отримувати бюлетень замість родича не можна. Заповнення відбувається особисто в кабіні чи кімнаті для таємного голосування.
Людина, яка через фізичні порушення не може самостійно заповнити бюлетень, має право за згодою голови або іншого члена дільничної комісії скористатися допомогою іншого виборця. Допомагати не можуть члени комісії, кандидати, їхні довірені особи та офіційні спостерігачі.
Коли потрібен другий тур президентських виборів
Перемога в першому турі можлива, якщо кандидат отримав понад половину голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Коли жоден претендент не подолав цей поріг, проводять повторне голосування.
До другого туру виходять два кандидати, які набрали найбільше голосів у першому. Переможцем повторного голосування стає кандидат, який отримав більше голосів, ніж його суперник.
Тому президентські вибори можуть складатися з двох окремих днів голосування. Списки виборців, склад комісій, порядок видачі бюлетенів і вимоги до таємниці голосування діють у кожному турі.
Як встановлюють результат президентських виборів
Після завершення голосування дільничні комісії відкривають скриньки, підраховують бюлетені й оформлюють протоколи. Далі дані передають окружним виборчим комісіям, а остаточний результат встановлює ЦВК.
Підрахунок починається одразу після закриття дільниці та відбувається без перерви. Комісія окремо визначає кількість виборців у списку, виданих бюлетенів, невикористаних бюлетенів, голосів за кандидатів і недійсних бюлетенів.
Офіційним результатом є не повідомлення штабу кандидата й не дані екзитполу, а рішення Центральної виборчої комісії. Екзитполи показують попередню картину, однак не замінюють юридичного підрахунку.
Як проходять парламентські вибори
На парламентських виборах в Україні громадяни формують Верховну Раду. Конституційний склад парламенту становить 450 народних депутатів, а строк їхніх повноважень — п’ять років.
Чинний Виборчий кодекс передбачає пропорційну систему із загальнодержавним та регіональними виборчими списками політичних партій. Виборець підтримує партію і може вплинути на черговість кандидатів у її регіональному списку.
Це принципово відрізняє парламентські вибори від президентських. Голос за кандидата в регіональному списку не існує окремо від голосу за партію. Спершу виборець визначає політичну силу, а потім за бажанням підтримує одного з її кандидатів.
Що таке відкриті регіональні списки
Кожна партія, яка бере участь у виборах, формує загальнодержавний список і регіональні списки. Кандидати розподіляються за виборчими регіонами, а виборець отримує бюлетень із назвами партій та полем для номера кандидата.
Модель називають відкритими списками, оскільки громадяни можуть впливати на те, хто саме з партійного списку отримає мандат. Партійне керівництво визначає початкову черговість, але достатня персональна підтримка здатна підняти кандидата вище.
Для виборця це означає, що перед голосуванням доцільно оцінити не лише лідера партії та загальнонаціональну програму, а й людей, включених до списку у відповідному регіоні.
Як голосувати на виборах Верховної Ради
У парламентському бюлетені виборець обирає одну політичну партію. Додатково він може вписати номер одного кандидата з регіонального списку цієї ж партії.
Позначка за партію є головною. Номер кандидата — додатковим персональним вибором. Не можна голосувати за одну партію, а номер кандидата вписувати зі списку іншої.
Перед заповненням бюлетеня потрібно уважно переглянути інформаційні матеріали на дільниці. У них мають бути назви партій, загальнодержавні та регіональні списки, а також номери кандидатів.
Помилки найчастіше виникають через поспіх: людина плутає номер партії з номером кандидата, ставить кілька позначок або вписує прізвище замість номера. Інструкція безпосередньо в бюлетені має пріоритет над старими зразками з інтернету, адже форма документа може змінитися після внесення поправок до законодавства.
Прохідний бар’єр і розподіл мандатів
Право на участь у розподілі депутатських мандатів отримують партії, які набрали щонайменше п’ять відсотків голосів виборців у загальнодержавному окрузі.
Голоси за партії, які не подолали бар’єр, не перетворюються на депутатські місця. Мандати розподіляють між політичними силами, що пройшли до парламенту, пропорційно до їхнього результату за встановленою Кодексом формулою.
Далі визначають, які кандидати отримують мандати за загальнодержавним і регіональними списками. На остаточну черговість у регіонах впливають персональні голоси виборців.
Система складніша за простий принцип «хто отримав найбільше — той переміг», але вона дає можливість відобразити політичні настрої різних частин країни та одночасно впливати на персональний склад фракцій.
Хто організовує парламентські вибори
Центральна виборча комісія очолює систему виборчих комісій, реєструє кандидатів, затверджує форми документів, організовує виготовлення бюлетенів і встановлює загальнодержавний результат.
На нижчих рівнях працюють окружні та дільничні виборчі комісії. Дільнична комісія видає бюлетені, організовує голосування, рахує голоси та складає протокол. Окружна комісія приймає документи з дільниць і встановлює підсумки голосування в окрузі.
Спостерігачі можуть стежити за процедурами, фіксувати порушення і подавати скарги, однак не мають права торкатися бюлетенів, втручатися в підрахунок або підказувати виборцям, за кого голосувати.
Як проходять місцеві вибори
Місцеві вибори в Україні найбільше впливають на повсякденні рішення громади: роботу комунального транспорту, ремонти доріг, утримання шкіл і лікарень, місцеві програми підтримки ветеранів, соціальні послуги, благоустрій, земельні питання та міський бюджет.
В один день громадянин може отримати кілька бюлетенів. Їхня кількість залежить від адміністративно-територіального устрою і виборчої адреси. Наприклад, житель міста може голосувати за міського голову, міську, районну та обласну ради.
Кожен бюлетень є окремим документом. Помилка в одному не скасовує автоматично голоси, правильно подані в інших.
Як обирають міських, селищних і сільських голів
Голів громад обирають безпосередньо виборці. Система залежить від кількості виборців у громаді.
У громадах із меншою кількістю виборців перемогу зазвичай здобуває кандидат, який отримав найбільше голосів. У великих містах може застосовуватися система абсолютної більшості: якщо ніхто не набрав понад половину голосів, проводять повторне голосування між двома лідерами.
У бюлетені на виборах голови громади виборець ставить одну позначку навпроти одного кандидата. Голосувати за політичну партію окремо в цьому бюлетені не потрібно, хоча кандидат може бути висунутий партією.
Вибори місцевих рад у громадах із 10 тисячами виборців і більше
Депутатів обласних, районних, районних у містах та рад громад із 10 тисячами виборців і більше обирають за системою пропорційного представництва з відкритими списками місцевих організацій партій.
Виборець підтримує одну партію і може вказати номер кандидата з її територіального списку. Щоб брати участь у розподілі мандатів, місцева організація партії повинна подолати п’ятивідсотковий бар’єр.
Такий бюлетень потребує особливої уважності. Спочатку потрібно поставити позначку навпроти назви партії. Після цього в спеціальному полі можна вписати номер кандидата саме від цієї політичної сили.
Коли виборець обрав партію, але не зазначив кандидата, голос за партійний список залишається дійсним. Коли позначено дві партії, однозначно встановити вибір неможливо.
Як обирають депутатів у громадах до 10 тисяч виборців
У менших громадах застосовується система багатомандатних виборчих округів. У кожному окрузі обирають кількох депутатів, а кандидати можуть висуватися партіями або шляхом самовисування відповідно до правил Кодексу.
Тут виборець голосує за конкретного кандидата, а не за великий партійний список. Мандати отримують кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів у межах округу.
Для невеликих громад така модель підсилює персональну відповідальність депутата перед жителями конкретних сіл, селищ або частин міста. Водночас виборцям потрібно перевіряти не лише партійну належність, а й реальний досвід людини, конфлікти інтересів, декларації та участь у житті громади.
Чим президентські, парламентські та місцеві вибори відрізняються
| Вид виборів | Кого обирають | За кого голосує виборець | Основний принцип визначення результату |
|---|---|---|---|
| Президентські | Президента України | За одного кандидата | Понад 50% у першому турі або більшість у повторному голосуванні |
| Парламентські | Народних депутатів України | За партію та, за бажанням, кандидата з її регіонального списку | Пропорційний розподіл мандатів між партіями, що подолали 5% |
| Місцеві — голова громади | Сільського, селищного або міського голову | За одного кандидата | Відносна або абсолютна більшість залежно від виду виборів |
| Місцеві — великі ради | Депутатів обласних, районних і частини місцевих рад | За партію та кандидата з її списку | Відкриті списки, пропорційний розподіл, бар’єр 5% |
| Місцеві — громади до 10 тисяч виборців | Депутатів місцевої ради | За конкретного кандидата | Перемога кандидатів із найбільшою підтримкою в багатомандатному окрузі |
Спільними залишаються таємниця голосування, особисте отримання бюлетеня, необхідність бути в списку виборців і право оскаржувати порушення.
Відрізняються масштаб округу, зміст бюлетеня, спосіб висування кандидатів і формула, за якою голоси перетворюються на посаду або депутатські мандати.
Чому вибори не проводять під час воєнного стану
Станом на червень 2026 року в Україні діє воєнний стан. Закон про його правовий режим прямо забороняє проведення виборів Президента України, Верховної Ради, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в цей період.
Йдеться не про політичне перенесення голосування чи відмову громадян від виборчого права. Це законодавча заборона, пов’язана з неможливістю гарантувати рівну участь, безпеку, свободу агітації, стабільну роботу дільниць і належне спостереження в умовах війни.
Мільйони українців змінили місце проживання, перебувають за кордоном або служать у війську. Частина громад окупована, прифронтові райони регулярно зазнають обстрілів, окремі приміщення дільниць зруйновані чи використовуються для інших потреб.
Організація голосування за таких обставин створила б нерівність між громадянами. Людина в безпечнішому регіоні мала б простіший доступ до дільниці та інформації, ніж військовослужбовець, житель прикордоння, людина на тимчасово окупованій території або вимушений переселенець.
Що має статися після припинення воєнного стану
Саме припинення чи скасування воєнного стану не означає, що голосування автоматично відбудеться наступної неділі. Потрібно юридично запустити виборчий процес, утворити комісії, уточнити реєстр виборців, визначити безпечні дільниці, зареєструвати кандидатів і забезпечити строки для агітації.
ЦВК із 2022 року готує пропозиції щодо повоєнних виборів. Серед ключових викликів — голосування військових, доступ виборців за кордоном, участь внутрішньо переміщених осіб, відновлення зруйнованої інфраструктури, інформаційна безпека й перевірка виборчих адрес.
Остаточна модель залежатиме від законів, чинних на момент старту кампанії. Тому нинішні правила дають базове розуміння системи, але конкретні строки, форма бюлетенів і спеціальні процедури потрібно буде перевіряти після офіційного рішення про вибори.
Виборчі права ветеранів і військовослужбовців
Ветеран має ті самі виборчі права, що й інші громадяни України. Статус учасника бойових дій, інвалідність внаслідок війни, проходження реабілітації чи проживання в іншій громаді не можуть бути підставою для недопуску до голосування.
Для військовослужбовців головна проблема полягає не у формальному праві, а в можливості реалізувати його під час служби. Майбутнє законодавство має дати відповідь, як голосуватимуть підрозділи в районах виконання завдань, військові в госпіталях, курсанти, поранені та військовослужбовці, місце служби яких не збігається з виборчою адресою.
Процедури не повинні створювати контроль командування над волевиявленням. Голосування має залишатися особистим і таємним, без колективного заповнення бюлетенів, фотографування чи вимог звітувати про вибір.
Для ветеранів із порушеннями рухливості, зору або слуху критичною є доступність дільниць. Пандус формально не розв’язує проблему, якщо вхід має високий поріг, кабіна вузька, інформацію надруковано дрібним шрифтом, а укриття недоступне для крісла колісного.
Як підготуватися до голосування
Підготовка починається не в кабіні, а з перевірки персональних даних. Після офіційного оголошення виборів потрібно з’ясувати, чи включено людину до списку, яка в неї виборча адреса і де розташована дільниця.
Особливо це стосується громадян, які:
- змінили зареєстроване місце проживання;
- переїхали після евакуації;
- тривалий час перебували за кордоном;
- змінили прізвище;
- отримали новий документ;
- виявляли помилки в реєстрі раніше;
- проживають не за зареєстрованою адресою.
Інформацію варто перевіряти через офіційний сайт Державного реєстру виборців та у відповідному органі ведення Реєстру. Порядок тимчасової зміни місця голосування або зміни виборчої адреси залежатиме від типу виборів і законодавства, яке діятиме на момент кампанії.
Що взяти на виборчу дільницю
Для отримання бюлетеня потрібен документ, який підтверджує громадянство України та особу виборця. Перелік допустимих документів визначає Виборчий кодекс залежно від виду дільниці.
Запрошення на вибори полегшує пошук дільниці, однак саме по собі не замінює документа. Відсутність паперового запрошення не позбавляє права голосу, якщо людина є у списку і має належний документ.
Перед походом на дільницю доцільно перевірити:
- адресу дільниці;
- години голосування;
- наявність укриття;
- доступність входу;
- маршрут громадського транспорту;
- документи;
- номер у списку кандидатів, якщо бюлетень передбачає персональний вибір.
Що робити, якщо виборця немає у списку
Член дільничної комісії не може просто вписати людину до списку на її прохання. Реєстр і списки змінюють лише за процедурою, встановленою законом.
Якщо помилку виявлено завчасно, потрібно звернутися до органу ведення Державного реєстру виборців. У визначених законом випадках питання можна вирішувати через суд.
Не слід відкладати перевірку до дня голосування. Строки подання заяв і позовів у виборчому процесі короткі, а після їх завершення виправити дані може бути неможливо.
Як розпізнати порушення
Порушенням можуть бути видача кількох комплектів бюлетенів одній людині, голосування замість іншого виборця, фотографування заповненого бюлетеня з метою контролю, підкуп, агітація в приміщенні дільниці, перешкоджання спостерігачам або порушення таємниці голосування.
У разі проблеми потрібно звернутися до голови дільничної комісії, офіційного спостерігача або поліції. Обставини бажано зафіксувати: записати час, номер дільниці, прізвища свідків і суть порушення.
Не можна самостійно забирати бюлетені, відкривати скриньки, блокувати роботу комісії або вступати в силовий конфлікт. Навіть очевидне порушення потрібно оскаржувати законним способом.
Як оцінювати кандидатів, а не рекламу
Виборча кампанія завжди містить емоції, обіцянки та боротьбу за увагу. Щоб зробити усвідомлений вибір, потрібно відокремлювати повноваження посади від рекламних заяв.
Кандидат у президенти не може одноосібно встановлювати тарифи в конкретній громаді чи ремонтувати міські дороги. Народний депутат не керує комунальним підприємством і не розподіляє одноосібно місцевий бюджет. Міський голова не може самостійно змінити загальнодержавні податки або укласти міжнародний оборонний договір.
Оцінювати кандидата доцільно за кількома критеріями:
- чи відповідають обіцянки повноваженням посади;
- як людина голосувала або працювала раніше;
- чи є в неї конфлікти інтересів;
- хто фінансує кампанію;
- чи оприлюднена команда;
- як кандидат ставиться до ветеранів, військових і родин загиблих;
- чи містить програма конкретні строки, джерела фінансування та відповідальних.
Особливо обережно слід ставитися до повідомлень без першоджерела, анонімних каналів, змонтованих відео та «результатів виборів» до завершення підрахунку. Офіційні рішення публікує ЦВК, а не виборчі штаби.
FAQ: поширені запитання про вибори
Чи можна проголосувати онлайн
Чинна модель українських виборів передбачає паперові бюлетені та особисте голосування на виборчій дільниці або за місцем перебування у випадках, визначених законом. Запровадження дистанційного електронного голосування потребувало б окремих законодавчих рішень і гарантій таємниці, кібербезпеки та перевірюваності результату.
Чи можна голосувати без зареєстрованого місця проживання
Виборче право не зникає через відсутність реєстрації місця проживання. Однак для участі у виборах потрібно мати визначену виборчу адресу та бути включеним до списку. Порядок її встановлення слід перевіряти в Державному реєстрі виборців.
Чи можна фотографувати бюлетень
Фотографування заповненого бюлетеня може створити механізм контролю за волевиявленням і використовуватися для підкупу. Таємниця голосування означає, що виборець не повинен доводити третім особам, за кого він проголосував.
Скільки бюлетенів видають на місцевих виборах
Кількість залежить від виборчої адреси. Людина може отримати бюлетені для виборів голови громади, міської або сільської ради, районної та обласної рад. Точний комплект визначається тим, до яких територіальних громад і районів належить адреса виборця.
Коли відбудуться наступні вибори в Україні
Станом на червень 2026 року офіційної дати загальнонаціональних чи місцевих виборів немає, а під час воєнного стану їх проведення заборонене. Достовірною дата стане лише після відповідного правового рішення та офіційного оголошення виборчого процесу.
Що потрібно запам’ятати виборцю
Президентські вибори визначають одну посадову особу і можуть проходити у два тури. Парламентські вибори формують Верховну Раду через голосування за партію та кандидата в регіональному списку. На місцевих виборах громадяни обирають голів громад і депутатів рад, а система залежить від чисельності виборців і рівня ради.
У 2026 році вибори в Україні не проводять через дію воєнного стану. Після його припинення державі доведеться відновити виборчу інфраструктуру, уточнити Реєстр, забезпечити участь військових, ветеранів, переселенців і громадян за кордоном та створити безпечні умови для голосування.
Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: Як влаштована судова система України
