Створення громадської організації дає ініціативній групі можливість діяти системно: представляти інтереси людей, залучати гранти й пожертви, укладати договори, відкривати банківські рахунки, наймати працівників і реалізовувати суспільно корисні проєкти. Проте самої ідеї недостатньо — засновникам потрібно визначити мету організації, провести установчі збори, обрати керівні органи та правильно оформити документи, повідомляє редакція Избирком.
У 2026 році зареєструвати ГО можна офлайн, а за певних умов — автоматично через портал «Дія» на підставі модельного статуту. Помилки в назві, протоколі або положеннях статуту можуть призвести до зупинення розгляду документів. Тому ще до реєстрації варто зрозуміти, якою буде структура організації, хто нею керуватиме та як вона використовуватиме кошти.
«Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації», — зазначено у статті 36 Конституції України.
Що таке громадська організація
Громадська організація — це форма громадського об’єднання, засновниками та членами якого є фізичні особи. Її створюють не для розподілу прибутку між учасниками, а для реалізації спільної суспільно корисної мети: допомоги ветеранам, захисту довкілля, розвитку культури, підтримки молоді, освіти, спорту або прав людини. Закон визначає громадське об’єднання як добровільне об’єднання, створене для захисту прав і свобод та задоволення суспільних інтересів.
«Добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об’єднанні», — встановлює Закон України «Про громадські об’єднання».
ГО може працювати зі статусом юридичної особи або без нього. Організація без статусу юридичної особи підходить для невеликої ініціативної групи, яка проводить заходи, інформаційні кампанії або представляє спільні інтереси. Однак вона не зможе повноцінно відкрити власний банківський рахунок, офіційно наймати працівників чи укладати договори від імені окремої юридичної особи. Для участі у грантових програмах, отримання фінансування та системної роботи зазвичай реєструють ГО зі статусом юридичної особи.
Хто може заснувати громадську організацію
Для створення громадської організації необхідно щонайменше двоє засновників. Ними можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які законно перебувають в Україні та досягли 18 років. Молодіжні й дитячі громадські організації можуть створювати особи від 14 років.
Засновниками ГО виступають лише фізичні особи. Коли об’єднання створюють юридичні особи приватного права, йдеться вже про громадську спілку. Засновники не обов’язково повинні залишатися членами організації назавжди: після державної реєстрації їхні повноваження визначатимуться статутом і рішеннями керівних органів.
Не варто формально записувати засновниками людей, які не розуміють мети організації або не готові брати участь в установчих зборах. Їхні персональні дані вносяться до документів, а рішення мають бути належним чином підтверджені.
Як підготуватися до установчих зборів
До проведення зборів засновники мають узгодити не лише назву, а й практичну модель роботи ГО. Потрібно визначити, які проблеми вона вирішуватиме, хто ухвалюватиме рішення, хто представлятиме організацію перед державними органами та банками. Також варто заздалегідь домовитися про порядок прийняття нових членів і контроль за використанням коштів.
Перед установчими зборами необхідно підготувати:
- повне та, за потреби, скорочене найменування ГО;
- мету, основні завдання й напрями діяльності;
- проєкт статуту або рішення про використання модельного статуту;
- перелік засновників;
- кандидатури керівника та членів керівних органів;
- структуру управління;
- юридичну адресу;
- особу, уповноважену подати документи на реєстрацію.
Назва повинна відрізнятися від уже зареєстрованих громадських об’єднань. Не слід використовувати найменування державних органів, комунальних установ або слова, здатні створити неправдиве враження про офіційний статус організації. Назва має бути не лише оригінальною, а й зрозумілою для потенційних партнерів, донорів і членів громади.
Що вирішують на установчих зборах
Утворення громадського об’єднання відбувається на установчих зборах і оформлюється протоколом. Цей документ фіксує склад учасників, порядок денний, результати голосування та всі рішення засновників. Протокол є обов’язковою частиною реєстраційного пакета.
На зборах засновники повинні:
- Ухвалити рішення про створення громадської організації.
- Затвердити її назву.
- Визначити мету та напрями діяльності.
- Затвердити власний статут або обрати модельний.
- Обрати керівника й інші керівні органи.
- Визначити особу, яка подаватиме документи.
- Ухвалити рішення щодо юридичної адреси та інших організаційних питань.
До протоколу додають реєстр осіб, які брали участь у зборах. Дані в реєстрі, протоколі та заяві мають збігатися. Особливо уважно потрібно перевірити написання прізвищ, податкові номери, назву ГО та назви посад.
Що обов’язково передбачити у статуті
Статут регулює роботу організації після її створення. У ньому зазначають назву, мету, напрями діяльності, порядок вступу та виходу учасників, права й обов’язки членів, повноваження керівних органів і правила внесення змін. Також необхідно визначити порядок звітування, оскарження рішень, припинення діяльності та використання майна після ліквідації.
| Розділ статуту | Що потрібно визначити |
|---|---|
| Мета і напрями | Для чого створена ГО та які проєкти вона реалізує |
| Членство | Хто може вступити, вийти або бути виключеним |
| Органи управління | Загальні збори, керівник, правління, контрольний орган |
| Голосування | Кворум і кількість голосів для прийняття рішень |
| Кошти та майно | Джерела надходжень і дозволені напрями витрат |
| Припинення діяльності | Саморозпуск, реорганізація та передача активів |
Нечіткий статут часто спричиняє внутрішні конфлікти. Наприклад, якщо не визначено строк повноважень керівника або процедуру його переобрання, змінити управління буде складніше. Якщо ГО планує отримати неприбутковий статус, статут повинен містити заборону розподілу доходів між засновниками та положення про використання коштів виключно для статутної діяльності.
Які документи подають на реєстрацію
Для реєстрації ГО зі статусом юридичної особи за власним статутом зазвичай готують заяву встановленої форми, протокол установчих зборів, реєстр учасників, статут, відомості про керівні органи, дані про уповноваженого представника та структуру власності. Актуальна форма заяви для юридичної особи — громадського формування діє з 1 листопада 2025 року. Зразки статуту, протоколу та інших документів оприлюднені органами юстиції.
Документи можна подати:
- до відповідного територіального органу Міністерства юстиції;
- через ЦНАП, який надає таку послугу;
- поштою з належним засвідченням підпису заявника;
- онлайн через портал «Дія» — у передбачених сервісом випадках.
Звичайна державна реєстрація створення громадського об’єднання є безоплатною. Перед поданням потрібно перевірити актуальний перелік документів у ЦНАП або інформаційній картці послуги, оскільки спосіб оформлення залежить від наявності статусу юридичної особи та обраного статуту.
Як зареєструвати ГО автоматично через «Дію»
У квітні 2026 року в «Дії» запрацювала автоматична реєстрація громадської організації на підставі модельного статуту. Подати заяву можуть повнолітні громадяни України з податковим номером, які мають рішення про заснування ГО. Для цього потрібно авторизуватися на порталі за допомогою КЕП, заповнити онлайн-форму, обрати редакцію модельного статуту та підписати заяву. Система формує заяву, протокол, статут і структуру власності, а результат надсилає до особистого кабінету та на електронну пошту.
«Система автоматично сформує заяву, статут, протокол установчих зборів і структуру власності», — пояснює портал «Дія».
Модельний статут зручний для організацій зі стандартною системою управління. Власний статут доцільніший, коли потрібні особливі категорії членства, регіональні осередки, складна структура правління або спеціальний порядок голосування.
Що зробити після державної реєстрації
Отримання запису в Єдиному державному реєстрі — лише початок роботи. Організації потрібно оформити кваліфікований електронний підпис керівника, відкрити банківський рахунок і організувати бухгалтерський облік. Якщо ГО прагне користуватися податковими перевагами, необхідно проконтролювати включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Також варто затвердити внутрішні політики: порядок роботи з персональними даними, правила фінансового контролю, розподіл повноважень і процедуру звітування. Навіть невелика організація повинна зберігати договори, первинні документи, протоколи та підтвердження використання коштів. Отримані доходи не можна розподіляти між засновниками — вони спрямовуються на утримання ГО та реалізацію її статутної мети.
Найчастіші запитання
Скільки людей потрібно для створення ГО?
Необхідно щонайменше двоє засновників. Для звичайної громадської організації вони мають бути фізичними особами, які досягли 18 років.
Чи можна зареєструвати громадську організацію без офісу?
Так, наявність окремого орендованого офісу не є обов’язковою. Однак у реєстраційних документах потрібно зазначити адресу, за якою організація отримуватиме офіційну кореспонденцію.
Чи обов’язково користуватися модельним статутом?
Ні. Засновники можуть обрати модельний статут або розробити власний. Модельний варіант спрощує автоматичну онлайн-реєстрацію, але власний документ дає більше можливостей для налаштування управління.
Чи може засновник отримувати зарплату в ГО?
Так, якщо він офіційно працює в організації та виконує відповідні трудові обов’язки. Заборонено не виплачувати зарплату, а розподіляти прибуток організації між засновниками як дивіденди.
Чи може громадська організація заробляти кошти?
ГО зі статусом юридичної особи може отримувати членські внески, пожертви, гранти та інші законні надходження. Вона також може здійснювати дозволену діяльність для досягнення статутної мети, але кошти повинні використовуватися на роботу організації, а не розподілятися між її учасниками.
Чи потрібно подавати звітність, якщо діяльності не було?
Так, зареєстрована юридична особа має виконувати встановлені законом облікові та звітні обов’язки. Відсутність проєктів або надходжень не означає, що організацію можна залишити без бухгалтерського й юридичного супроводу.
Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: Які пільги передбачені для осіб з інвалідністю
