Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в державі. Її конституційний склад становить 450 депутатів, а строк повноважень парламенту за загальним правилом триває п’ять років. Це не просто цифра в політичній довідці: саме від кількості мандатів рахують більшість, коаліцію, поріг для недовіри уряду, створення тимчасових слідчих комісій і ключові процедурні голосування, повідомляє редакція Избирком.
«Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України».
Парламент ухвалює закони, затверджує бюджет, призначає частину посадовців, контролює Кабінет Міністрів, формує комітети та працює через політичні фракції. У 2026 році для розуміння Ради важливо відрізняти конституційну модель від поточної практики IX скликання: Конституція описує рамку на 450 мандатів, а фактична політична вага депутатів залежить від складу фракцій, дисципліни голосування і роботи комітетів.
450 місць у Конституції не означають 450 однаково впливових політичних ролей.
Чому у Верховній Раді саме 450 депутатів
Кількість 450 закріплена в Конституції. Там же визначено базові вимоги до виборів: вони мають бути загальними, рівними, прямими й таємними. Народним депутатом може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років.
Ця модель важлива для арифметики влади. Більшість від конституційного складу — це не «більшість присутніх у залі», а 226 голосів. Саме 226 потрібно для ухвалення звичайного закону, якщо Конституція не встановлює іншого порогу.
Для окремих процедур поріг вищий: наприклад, зміни до Конституції потребують спеціального порядку, а тимчасова слідча комісія з питань суспільного інтересу створюється за підтримки не менш як третини від конституційного складу.
У разі закінчення строку повноважень Ради під час воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до першого засідання новообраного парламенту після скасування такого стану. Це не продовження «за бажанням депутатів», а конституційне правило безперервності законодавчої влади.
Як обирають народних депутатів
Чинний Виборчий кодекс передбачає, що як обирають народних депутатів визначається пропорційною системою: партії подають єдині списки кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі, з яких формуються регіональні виборчі списки. Вибори проходять у єдиному загальнодержавному багатомандатному окрузі, який охоплює територію України та закордонний округ.
Практично це означає три рівні виборчого вибору:
- виборець голосує за партію, яка бере участь у розподілі мандатів;
- регіональні списки впливають на те, хто саме з партійного списку отримає мандат;
- Центральна виборча комісія встановлює результати й визначає обраних кандидатів за правилами кодексу.

Чергові вибори до Верховної Ради мають відбуватися в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень парламенту. Позачергові вибори призначає Президент України у випадках і порядку, визначених Конституцією, а голосування відбувається в останню неділю 60-денного строку після опублікування відповідного указу.
| Питання | Конституційна рамка | Практичне значення |
|---|---|---|
| Кількість депутатів | 450 мандатів | 226 голосів утворюють мінімальну більшість |
| Строк повноважень | 5 років | Чергові вибори прив’язані до п’ятого року повноважень |
| Виборче право | Загальне, рівне, пряме, таємне | Голосування не може бути відкритим або непрямим |
| Система виборів | Деталізується законом | Чинний кодекс передбачає пропорційну систему зі списками |
Голосування виборця запускає ланцюг, але реальна політика починається після формування фракцій.
Повноваження парламенту без міфів
Повноваження парламенту не обмежуються ухваленням законів. Конституція відносить до компетенції Верховної Ради внесення змін до Конституції, прийняття законів, затвердження Державного бюджету, контроль за його виконанням, визначення засад внутрішньої й зовнішньої політики, схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів та призначення низки посадовців.
У практичній політиці ці повноваження працюють як система важелів:
- законодавчий важіль: ухвалення законів, постанов і змін до чинних актів;
- бюджетний важіль: затвердження бюджету, зміни до нього, рішення щодо звіту про виконання;
- кадровий важіль: призначення та звільнення посадовців у межах конституційної компетенції;
- контрольний важіль: запити, звіти, комітетські слухання, година запитань до уряду;
- політичний важіль: підтримка або втрата підтримки уряду через більшість у залі.
Окремо стоїть питання відкритості роботи. Конституція встановлює, що засідання Верховної Ради проводяться відкрито, а рішення приймаються виключно на пленарних засіданнях шляхом голосування. Народний депутат голосує особисто.
Комітети Верховної Ради як робоча машина парламенту
Комітети Верховної Ради готують більшість рішень до винесення в залу. Конституція прямо передбачає створення комітетів для законопроєктної роботи, попереднього розгляду питань і виконання контрольних функцій. Закон про комітети деталізує їхню роль: вони працюють із текстами законопроєктів, висновками, слуханнями, звітами посадовців і рекомендаціями.
«Комітети Верховної Ради України здійснюють такі функції: законопроектну; організаційну; контрольну».
У IX скликанні офіційний портал Верховної Ради показує 23 комітети. Серед них є Комітет з питань бюджету, Комітет з питань антикорупційної політики, Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, Комітет з питань цифрової трансформації.
Комітет часто вирішує долю законопроєкту раніше, ніж документ потрапляє в залу.

Що робить головний комітет
Головний комітет бере законопроєкт у роботу, збирає пропозиції, готує висновки, порівняльні таблиці й рекомендації для голосування. Для складних документів саме комітетська стадія показує, чи є в ініціативи політична перспектива. Якщо текст не узгоджений у комітеті, у залі він часто перетворюється на набір правок без стабільної більшості.
Контрольна функція комітетів не менш важлива. Комітети можуть розглядати звіти, доповіді та інформацію державних органів, взаємодіяти з Рахунковою палатою та Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, направляти матеріали для реагування органам влади й посадовим особам.
Фракції, групи й більшість
Депутатські фракції — це політичний каркас парламенту. Регламент передбачає, що фракції формуються на першій сесії нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради та створення органів парламенту. Фракції й групи реєструються в Апараті Верховної Ради, а повідомлення про їхній склад підписують депутати, які до них входять.
Фракція впливає на порядок денний, розподіл посад у комітетах, переговори щодо законопроєктів і кадрових рішень. Регламент гарантує кожній фракції або депутатській групі право на виступ одного представника з кожного питання порядку денного пленарного засідання.
Станом на 28 червня 2026 року офіційна сторінка Верховної Ради показувала такі найбільші парламентські об’єднання IX скликання: фракція «Слуга Народу» — 228 депутатів, «Європейська Солідарність» — 26, «Батьківщина» — 24, «Голос» — 19, група «Довіра» — 19, група «Платформа за життя та мир» — 21, група «Партія “За майбутнє”» — 18, група «Відновлення України» — 17, позафракційні — 20.
У Конституції коаліція формується за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій. До її складу має входити більшість народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради. Якщо одна фракція має таку більшість самостійно, вона отримує права коаліції, передбачені Конституцією.
Як парламент контролює уряд
Контроль за урядом має кілька рівнів. Перший — політичний: Верховна Рада схвалює Програму діяльності Кабінету Міністрів, призначає Прем’єр-міністра та частину членів уряду за відповідними поданнями, а також може вирішувати питання про їхню відставку. Другий — процедурний: депутати подають запити, комітети заслуховують звіти, а уряд відповідає на питання в залі. Третій — бюджетний: парламент затверджує Державний бюджет і контролює його виконання.
«Щотижня, відведеного для пленарних засідань, у п’ятницю проводиться година запитань до Уряду».
Під час години запитань до Уряду має брати участь Кабінет Міністрів у повному складі, крім членів уряду, які не можуть бути присутніми з поважних причин. Регламент відводить час на запитання від депутатських фракцій і груп, а також на запитання народних депутатів.
Найсильніший політичний інструмент — резолюція недовіри Кабінету Міністрів. Верховна Рада може розглянути питання про відповідальність уряду за пропозицією Президента або не менш як третини народних депутатів від конституційного складу, а рішення про недовіру ухвалюється більшістю від конституційного складу парламенту.
Парламентський контроль працює тоді, коли питання до уряду мають наслідки в комітетах і голосуваннях.
FAQ
Скільки депутатів має бути у Верховній Раді України?
Конституційний склад Верховної Ради становить 450 народних депутатів. Саме від цієї цифри рахують більшість у 226 голосів, одну третину складу та інші процедурні пороги.
Як обирають депутатів Верховної Ради?
Чинний Виборчий кодекс передбачає пропорційну систему за єдиними партійними списками в загальнодержавному окрузі з формуванням регіональних списків. Вибори є загальнодержавними.
Чим комітет відрізняється від фракції?
Комітет — робочий орган парламенту за напрямом політики: бюджет, оборона, освіта, антикорупція, цифровізація. Фракція — політичне об’єднання депутатів, яке визначає позицію під час голосувань і переговорів.
Чи може Верховна Рада відправити уряд у відставку?
Так. Конституція передбачає можливість розгляду питання про відповідальність Кабінету Міністрів і ухвалення резолюції недовіри більшістю від конституційного складу Верховної Ради.
Навіщо потрібні депутатські фракції?
Фракції структурують політичну більшість і опозицію, беруть участь у формуванні коаліції, розподілі парламентських посад, роботі погоджувальних механізмів і представленні позицій у пленарній залі.
Чи працює Верховна Рада тільки під час пленарних засідань?
Ні. Регламент передбачає роботу в комітетах, тимчасових комісіях, фракціях і з виборцями. Пленарне голосування є фінальною стадією, але значна частина змістовної роботи відбувається до нього.
Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: Як влаштована судова система України: місцеві та апеляційні суди, Верховний Суд, КСУ