Бондаренко Олег
Президент України за Конституцією не є «керівником усієї держави» в побутовому сенсі. Його статус точніший: глава держави, представник України назовні, гарант суверенітету, територіальної цілісності, Конституції, прав і свобод людини. Саме з цієї рамки починаються повноваження Президента України, а не з політичних очікувань чи телевізійного образу посади, повідомляє редакція Избирком.
Водночас президентська влада в Україні не абсолютна. Президент має сильний вплив на оборону, безпеку, зовнішню політику, кадрові подання й укази, але не може сам ухвалювати закони, формувати весь уряд на власний розсуд або підміняти парламент і суди. Українська модель побудована так, щоб глава держави мав інструменти дії, але постійно стикався з конституційними межами.
«Президент України є главою держави і виступає від її імені.»
Як обирають Президента України
Як обирають Президента України визначають Конституція та Виборчий кодекс. Базова формула проста: громадяни України голосують на загальних, рівних і прямих виборах шляхом таємного голосування. Президентські вибори є загальнодержавними, а голосування проводиться в загальнодержавному окрузі. Це означає, що країна не ділиться на округи для визначення окремих переможців: результат рахується по Україні загалом.
Кандидатом може бути громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років і володіє державною мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд. Ця заборона не обнуляє політичну біографію, а ставить межу саме безперервному перебуванню на посаді.
Президентські вибори не є конкурсом популярності без юридичних фільтрів: Конституція встановлює мінімальний вік, громадянство, мовну вимогу і ценз проживання.
Основні етапи виборчого процесу за Виборчим кодексом України виглядають так:
- висування та реєстрація кандидатів;
- утворення виборчих комісій;
- проведення передвиборної агітації;
- складання, перевірка й уточнення списків виборців;
- голосування;
- підрахунок голосів і офіційне оголошення результатів.
Якщо в першому турі немає переможця, застосовується повторне голосування. До бюлетеня вносять двох кандидатів, які отримали найбільшу кількість голосів у день виборів. У другому турі перемагає той, хто отримав більше голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.
На який строк обирають Президента
Строк повноважень Президента України становить п’ять років. Чергові вибори, за Виборчим кодексом, відбуваються в останню неділю березня п’ятого року повноважень Президента, а Верховна Рада призначає їх відповідною постановою. Новообраний Президент набуває повноважень не з вечора підрахунку голосів, а з моменту складення присяги Українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради.
| Ситуація | Що відбувається |
|---|---|
| Звичайне завершення строку | Президент виконує повноваження до вступу на пост новообраного Президента |
| Позачергові вибори | Проводяться після дострокового припинення повноважень і призначення Верховною Радою |
| Повторне голосування | Призначається ЦВК на третю неділю після дня виборів |
| Воєнний стан | Проведення виборів Президента заборонене законом про правовий режим воєнного стану |
Окрема практична деталь стосується воєнного стану. Закон прямо передбачає, що якщо строк повноважень Президента закінчується під час воєнного стану, його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного Президента після скасування воєнного стану. Та сама логіка не перетворює п’ятирічний строк на «безстроковий мандат», а зберігає безперервність державної влади, коли провести вибори юридично заборонено.
«В умовах воєнного стану забороняються… проведення виборів Президента України».
Що очолює Президент України
Що очолює Президент України найточніше видно у сфері національної безпеки й оборони. За Конституцією, Президент є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України. Він також очолює Раду національної безпеки і оборони України, яка є координаційним органом з питань нацбезпеки й оборони при Президентові. РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади саме у цій сфері, а не замінює Кабінет Міністрів у всіх питаннях.
Серед ключових президентських функцій Конституція називає забезпечення державної незалежності, національної безпеки і правонаступництва держави. Президент представляє державу в міжнародних відносинах, веде переговори, укладає міжнародні договори України у межах конституційної процедури, приймає рішення про визнання іноземних держав. Він призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України. Це пояснює, чому президентська посада найбільш видима саме у війні, дипломатії та безпековій політиці.
Президент очолює не Кабінет Міністрів, а державу як конституційний інститут представництва, оборони і гарантування суверенітету.
До практичного ядра президентських повноважень належать:
- призначення всеукраїнського референдуму щодо змін території України у випадках, передбачених Конституцією;
- право законодавчої ініціативи у Верховній Раді;
- підписання законів або повернення їх із вето на повторний розгляд парламенту;
- внесення подання щодо Прем’єр-міністра за пропозицією коаліції;
- подання кандидатур міністра оборони та міністра закордонних справ;
- призначення вищого командування Збройних Сил України;
- видання указів і розпоряджень на основі та на виконання Конституції і законів.
Чого Президент не може робити
Чого не може Президент України — не менш важливе питання, ніж перелік його прав. Конституція прямо забороняє Президенту передавати свої повноваження іншим особам або органам. Тобто жоден керівник Офісу, радник, секретар РНБО чи політичний союзник не може юридично «виконувати президентські повноваження» замість глави держави.
«Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.»
Президент також не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або об’єднаннях громадян, займатися іншою оплачуваною чи підприємницькою діяльністю, входити до керівного органу або наглядової ради підприємства, яке має на меті прибуток. Ця норма відрізає конфлікт між посадою глави держави й приватним бізнесовим або політичним управлінням.
Є й ширші межі. Президент не ухвалює закони замість Верховної Ради. Він не може самостійно змінити Конституцію. Він не призначає весь склад Кабінету Міністрів: Прем’єр-міністра призначає Верховна Рада за поданням Президента, але кандидатура вноситься за пропозицією коаліції або фракції з більшістю депутатів; міністра оборони й міністра закордонних справ парламент призначає за поданням Президента, інших членів уряду — за поданням Прем’єр-міністра.
Обмеження щодо парламенту
Президент має право достроково припинити повноваження Верховної Ради лише у визначених Конституцією випадках. Серед них: відсутність коаліції протягом одного місяця, несформований Кабінет Міністрів протягом 60 днів після відставки уряду або неможливість розпочати пленарні засідання протягом 30 днів однієї чергової сесії. Рішення ухвалюється після консультацій із Головою Верховної Ради, його заступниками та головами депутатських фракцій.
Розпуск парламенту не є політичною кнопкою Президента: Конституція прив’язує його до конкретних кризових підстав.
Як працює система стримувань і противаг
Система стримувань і противаг у президентських повноваженнях тримається на трьох центрах: Верховній Раді, Кабінеті Міністрів і судах. Президент може ініціювати закон, але закон ухвалює парламент. Президент може ветувати закон, але Верховна Рада може подолати вето конституційною більшістю. Президент видає укази, але вони мають відповідати Конституції й законам.
Урядова площина також збалансована. Кабінет Міністрів є вищим органом у системі виконавчої влади, а Прем’єр-міністр керує його роботою. Президент впливає на формування уряду через подання щодо окремих посад, але не є головою Кабміну і не керує міністрами як адміністративний начальник. У питаннях оборони та зовнішньої політики президентська роль сильніша, але навіть там частина рішень потребує парламентського схвалення або реалізації урядом.
Механізм відповідальності Президента найжорсткіший у процедурі імпічменту. Конституція передбачає усунення з поста у разі державної зради або іншого злочину. Процедура починається з ініціативи більшості від конституційного складу Верховної Ради, далі створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, а фінальне рішення потребує не менш як трьох четвертих від конституційного складу парламенту після висновків Конституційного Суду і Верховного Суду.
FAQ
Чи є Президент України главою виконавчої влади?
Ні. За Конституцією Президент є главою держави, а Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Президент має значний вплив на безпеку, оборону, зовнішню політику й окремі кадрові рішення, але не очолює уряд.
На скільки років обирають Президента України?
Президент України обирається строком на п’ять років. Одна й та сама особа не може бути Президентом більше ніж два строки підряд. Повноваження тривають до вступу на пост новообраного Президента.
Чи можна проводити вибори Президента під час воєнного стану?
Ні. Закон про правовий режим воєнного стану забороняє проведення виборів Президента України в умовах воєнного стану. Якщо строк повноважень закінчується в цей період, вони продовжуються до вступу на пост новообраного Президента після скасування воєнного стану.
Чи може Президент сам розпустити Верховну Раду?
Може лише у випадках, прямо визначених Конституцією. Це не довільне політичне рішення, а процедура з конкретними підставами і попередніми консультаціями.
Хто виконує обов’язки Президента у разі дострокового припинення повноважень?
У разі відставки, неможливості виконувати повноваження за станом здоров’я, імпічменту або смерті виконання обов’язків Президента покладається на Голову Верховної Ради. Конституція водночас обмежує частину президентських повноважень для такої особи.
Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: Як і коли звертатися до поліції та які у вас права