Прийомна сім’я дає дитині-сироті або дитині, позбавленій батьківського піклування, можливість жити й виховуватися в родині без зміни її юридичного статусу. Дорослі беруть дитину на спільне проживання, стають її законними представниками, відповідають за здоров’я, освіту та розвиток, але не набувають статусу рідних батьків, повідомляє редакція Избирком.
У 2025 році в Україні створили 326 прийомних сімей і 85 дитячих будинків сімейного типу, до яких влаштували 2264 дитини. Загалом сімейне виховання протягом року отримали понад 10 тисяч дітей, з них 1150 були усиновлені. Ці цифри показують, що прийомна сім’я та ДБСТ не замінюють усиновлення, а працюють як окремі форми захисту дитини.
Що таке прийомна сім’я
Прийомною може бути подружня пара або одна працездатна особа, яка добровільно бере на виховання і спільне проживання від однієї до чотирьох дітей. До цієї кількості не зараховують рідних або усиновлених дітей прийомних батьків. Рішення про створення сім’ї та влаштування конкретної дитини ухвалює уповноважений орган опіки та піклування за місцем проживання кандидатів.
«Прийомна сім’я — сім’я або окрема особа, яка добровільно за плату взяла на виховання від одного до чотирьох дітей».
Таке визначення містить Положення про прийомну сім’ю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №565. Мета цієї форми виховання полягає не лише в забезпеченні житлом і харчуванням, а у створенні стабільного сімейного середовища для дитини, яка втратила батьківське піклування.
Прийомні діти зберігають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Разом зі статусом зберігаються право на державні виплати, пільги, житло, майно, аліменти, пенсію у зв’язку з втратою годувальника та можливість бути усиновленими. Прийомні батьки є законними представниками дітей у школі, медичних закладах, державних органах та інших установах.
Прийомне батьківство означає щоденну відповідальність за дитину, але не припиняє її правового зв’язку з біологічною родиною.
Дитина перебуває у прийомній сім’ї до 18 років. Якщо вона продовжує навчання, проживання і державна підтримка можуть тривати до 23 років або до завершення відповідного закладу освіти. Дитина з інвалідністю може залишатися в родині до 23 років незалежно від факту навчання.
Що таке ДБСТ і скільки дітей у ньому виховується
Дитячий будинок сімейного типу є окремою сім’єю, створеною подружжям або однією особою для виховання щонайменше п’яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Дорослі отримують статус батьків-вихователів, а діти називаються вихованцями ДБСТ.
Загальна кількість дітей у такій родині не повинна перевищувати десяти, причому враховуються також рідні й усиновлені діти батьків-вихователів. Наприклад, подружжя, яке вже виховує трьох рідних дітей, може прийняти до ДБСТ не більше семи вихованців. Обов’язкова мінімальна кількість прийомних дітей становить п’ять.
«Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи».
Батьки-вихователі виконують ті самі щоденні обов’язки, що й прийомні батьки: організовують лікування, навчання, дозвілля, реабілітацію та підготовку до самостійного життя. Водночас ДБСТ потребує більшої житлової площі, значних організаційних ресурсів і готовності одночасно працювати з потребами кількох дітей, які можуть мати різний травматичний досвід.
ДБСТ є сім’єю, а не інтернатним закладом, навіть коли в ньому виховується десятеро дітей.
Для потреб ДБСТ місцева влада може позачергово надати індивідуальний будинок або багатокімнатну квартиру. Житло має бути облаштоване меблями, побутовою технікою та речами тривалого користування з урахуванням віку, статі, здоров’я й індивідуальних потреб дітей. Це можливість, передбачена законодавством, але конкретне рішення залежить від громади та наявного фінансування.
Чим прийомна сім’я відрізняється від усиновлення
Головна відмінність полягає в юридичних наслідках. Усиновлення дитини створює постійні правовідносини, тотожні відносинам між біологічними батьками та дітьми. Воно здійснюється виключно на підставі рішення суду, після набрання ним законної сили усиновлювачі записуються батьками дитини.
«Усиновлення — це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дочки чи сина на підставі рішення суду».
Після усиновлення за загальним правилом припиняються особисті й майнові права та обов’язки між дитиною і її біологічними батьками. Усиновлена дитина набуває права рідної дочки або сина, включно з правом на спадкування. Суд також може змінити її прізвище, ім’я, по батькові, а в передбачених законом випадках дату та місце народження.
У прийомній сім’ї та ДБСТ дитина не втрачає свого статусу і може підтримувати безпечний контакт із родичами, якщо це відповідає її інтересам. Органи опіки контролюють умови проживання, а сім’я співпрацює із соціальним працівником. Прийомні батьки не мають права перешкоджати усиновленню дитини, хоча за належного виконання обов’язків можуть мати переважне право усиновити її самостійно.
| Критерій | Прийомна сім’я | ДБСТ | Усиновлення |
|---|---|---|---|
| Кількість дітей | Від 1 до 4 прийомних дітей | Від 5 дітей, до 10 разом із рідними | Закон не встановлює окремої моделі за кількістю |
| Підстава | Рішення органу опіки та договір | Рішення органу опіки та договір | Рішення суду |
| Статус дитини | Зберігається | Зберігається | Статус сироти припиняється |
| Тривалість | Переважно до 18 або 23 років | Переважно до 18 або 23 років | Безстроково |
| Державне утримання | Допомога на дитину та оплата батькам | Допомога на дітей та оплата батькам-вихователям | Окрема регулярна оплата за виховання не передбачена |
| Контроль держави | Соціальний супровід і нагляд | Соціальний супровід і нагляд | Контроль після усиновлення у встановлених законом межах |
Хто може стати прийомними батьками
Кандидатом може бути подружжя або окрема працездатна особа. Закон не вимагає обов’язково мати власних дітей чи перебувати у шлюбі, якщо прийомну сім’ю створює одна людина. Для подружжя рішення має бути спільним, а документи та навчання проходять обидва кандидати.
Під час оцінювання служба у справах дітей враховує:
- стан здоров’я кандидатів і людей, які проживають разом із ними;
- стабільний дохід та постійне місце проживання;
- житлові умови, можливість облаштувати спальне і навчальне місце;
- стосунки між членами родини та їхню згоду на прийняття дитини;
- мотивацію, виховний ресурс і готовність співпрацювати із соціальними службами;
- вік кандидатів з урахуванням того, коли дитина досягне повноліття.
Прийомними батьками не можуть бути недієздатні або обмежені в дієздатності особи, люди, позбавлені батьківських прав, кандидати з окремими захворюваннями, залежностями чи судимостями за визначені законом злочини. Перешкодою також може стати відсутність постійного доходу, непридатний стан житла, потреба кандидата в постійному сторонньому догляді або офіційно зафіксовані прояви насильства. Дитину не влаштують у родину, де спільно проживає людина з обставинами, що можуть загрожувати її безпеці.
Наявність окремої квартири не є універсальною вимогою, але дитина повинна отримати безпечне спальне місце та простір для навчання.
Як створити прийомну сім’ю або ДБСТ
Реєстрація кандидатів доступна через офіційний сервіс Дія або безпосередньо у службі у справах дітей за місцем проживання. Для внутрішньо переміщених осіб законодавство передбачає можливість звернення за фактичним місцем перебування.
Процедура складається з кількох послідовних етапів:
- Подати заяву особисто або онлайн. Подружжя подає спільну заяву, підписану обома кандидатами.
- Додати документи про особу, доходи, шлюб, житло, стан здоров’я та відсутність судимості.
- Надати письмову згоду повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом із кандидатами.
- Пройти обстеження житлово-побутових умов службою у справах дітей.
- Завершити обов’язковий курс підготовки з виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
- Отримати рекомендацію та стати на облік потенційних прийомних батьків або батьків-вихователів.
- Пройти взаємодобір із дитиною, враховуючи її вік, потреби, стан здоров’я та власну думку.
- Отримати рішення про створення сім’ї, рішення про влаштування дитини та підписати відповідний договір.
Серед основних документів потрібні паспорт, податковий номер, підтвердження доходу, документ про право користування або власності на житло, медичний висновок, витяг про несудимість і довідки щодо місця проживання. Служба перевіряє умови проживання та направляє кандидатів на навчання, у якому беруть участь психологи, педагоги, медики й фахівці із соціальної роботи.
«Ви обираєте дитину, а дитина обирає вас».
Згода дитини є обов’язковою, якщо її вік і розвиток дозволяють усвідомлено висловити позицію. Рідних братів і сестер зазвичай не роз’єднують. Виняток можливий лише тоді, коли орган опіки встановить обставини, пов’язані зі здоров’ям, розвитком або безпекою дітей.
Які виплати та підтримка передбачені
Фінансування складається з двох окремих частин. Перша призначена на утримання дитини, друга є грошовим забезпеченням дорослих за надання соціальної послуги виховання.
Державна соціальна допомога на кожну дитину становить:
- 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
- 3,5 прожиткового мінімуму для дитини з інвалідністю;
- 2,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо вихованцю від 18 до 23 років і він продовжує навчання;
- 3,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи для вихованця віком від 18 до 23 років з інвалідністю.
Якщо дитина отримує аліменти, пенсію, стипендію або певні інші виплати, допомогу можуть визначати як різницю між установленим нормативом і сумою таких надходжень. Винятки стосуються, зокрема, допомоги дітям з інвалідністю. Чинний порядок закріплено постановою Кабінету Міністрів України №552 про принцип «гроші ходять за дитиною».
Окремо виплачуються виплати прийомним батькам і батькам-вихователям. Із 1 січня 2026 року їх розраховує та виплачує Пенсійний фонд за оновленою формулою. Вона враховує 2,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи за першу дитину, 1,5 такого мінімуму за кожну наступну, а також додаткові коефіцієнти для дітей з інвалідністю та дітей з інвалідністю підгрупи А. Грошове забезпечення виплачується незалежно від аліментів, пенсії або стипендії дитини.
Кошти на утримання дитини та оплата роботи прийомних батьків мають різне призначення і не є однією виплатою.
Крім фінансування, сім’я отримує соціальний супровід. Фахівець допомагає скласти план виховання, організувати реабілітаційні, медичні й освітні послуги, налагодити контакт із дитиною та реагувати на кризові ситуації.
Серед додаткових гарантій передбачені:
- безоплатне харчування прийомних дітей у закладах освіти;
- безоплатний проїзд дітей у міському громадському транспорті, крім таксі;
- путівки до закладів оздоровлення та відпочинку;
- пільги на оплату окремих житлово-комунальних послуг;
- можливість місцевої допомоги з ремонтом, меблями та облаштуванням кімнат;
- житлове забезпечення для ДБСТ за рішенням органу, який його створив.
Часті питання про прийомну сім’ю та ДБСТ
Чи може одна людина створити прийомну сім’ю?
Так. Окрема працездатна особа може взяти на виховання від однієї до чотирьох дітей, якщо відповідає вимогам, має належні житлові умови, пройшла навчання та отримала позитивну рекомендацію.
Чи можуть прийомні батьки усиновити вихованця?
Так. Вони можуть подати документи на усиновлення і мають переважне право перед іншими кандидатами, якщо належно виконують обов’язки. До рішення суду вони не повинні перешкоджати реалізації права дитини бути усиновленою іншою сім’єю.
Чи обов’язково мати власне житло?
Обов’язковою є законна підстава користуватися житлом і можливість створити безпечні побутові умови. Служба оцінює санітарний стан приміщення, площу, спальне місце, простір для навчання та інтереси інших членів родини.
Чи можна взяти до прийомної сім’ї п’ятьох дітей?
Прийомна сім’я може виховувати не більше чотирьох прийомних дітей. Для влаштування п’яти і більше дітей створюють дитячий будинок сімейного типу, якщо загальна кількість рідних, усиновлених дітей і вихованців не перевищуватиме десяти.
Чи зберігає дитина право на житло та соціальні гарантії?
Так. Влаштування до прийомної сім’ї або ДБСТ не позбавляє дитину права власності чи користування житлом, державних пільг, виплат, аліментів та інших гарантій, пов’язаних зі статусом дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: Які пільги передбачені для осіб з інвалідністю
