Черги спадкування — це встановлена Цивільним кодексом України послідовність, за якою родичі та інші визначені законом особи отримують право на майно померлого, якщо немає заповіту, заповіт не охоплює всю спадщину або спадкоємці за заповітом не прийняли її. Закон передбачає п’ять черг: кожна наступна допускається до спадкування лише тоді, коли немає спадкоємців попередньої черги або вони вибули зі спадкових прав, повідомляє редакція Избирком.
Належність до певної черги ще не означає автоматичного оформлення майна. Спадкоємець повинен прийняти спадщину у встановленому порядку, підтвердити родинний зв’язок чи іншу законну підставу та звернутися до нотаріуса. Водночас усі спадкоємці однієї черги за загальним правилом отримують рівні частки. Правила визначені главою 86 Цивільного кодексу України.
Коли спадщина розподіляється за чергами
Черги застосовуються під час спадкування за законом. Такий порядок діє, коли людина не залишила заповіту або документ визнано недійсним. Закон також застосовується до тієї частини майна, яку спадкодавець не зазначив у заповіті.
Спадкування за законом можливе й тоді, коли призначені у заповіті особи:
- померли раніше за спадкодавця або одночасно з ним;
- відмовилися від спадщини;
- не прийняли спадщину у встановлений строк;
- усунені від права на спадкування;
- не охоплюють своїми правами все майно померлого.
Черговість не означає, що майно ділиться одночасно між усіма родичами. Спочатку нотаріус встановлює, чи є спадкоємці першої черги. За їх наявності особи з другої, третьої та наступних черг зазвичай до спадкування не залучаються.
«Кожна наступна черга одержує право на спадкування» — стаття 1258 Цивільного кодексу України.
Право переходить до наступної черги, якщо спадкоємців попередньої немає, вони усунені, не прийняли спадщину або відмовилися від неї. Послідовність може бути змінена договором між спадкоємцями або рішенням суду у випадках, прямо передбачених законом.
Головний принцип простий: поки хоча б один спадкоємець попередньої черги має право і прийняв спадщину, представники наступної черги за загальним правилом майна не отримують.
Перша черга спадкування
До першої черги належать найближчі члени сім’ї спадкодавця:
- діти, зокрема усиновлені;
- дитина, зачата за життя спадкодавця і народжена після його смерті;
- чоловік або дружина, які пережили спадкодавця;
- батько і мати померлого.
Усі ці особи спадкують одночасно та мають рівні права незалежно від того, проживали вони зі спадкодавцем чи окремо. Наприклад, якщо після померлого залишилися дружина, двоє дітей і мати, кожен із чотирьох спадкоємців за загальним правилом претендує на одну четверту спадщини.
Розірваний шлюб не створює спадкових прав. Колишній чоловік або колишня дружина не входять до першої черги, якщо шлюб офіційно припинився до дня смерті. Фактичне спільне проживання без реєстрації шлюбу також не прирівнює партнера до подружжя першої черги.
Усиновлена дитина спадкує після усиновлювача на тих самих підставах, що й біологічна. Водночас після усиновлення, за загальним правилом, припиняються особисті й майнові права між дитиною та її біологічними батьками, хоча закон передбачає окремі винятки.
«У першу чергу право мають діти, батьки та подружжя» — зміст статті 1261 Цивільного кодексу України.
Друга черга спадкування
Якщо спадкоємців першої черги немає або вони не прийняли спадщину, право переходить до другої черги. До неї входять:
- рідні брати та сестри спадкодавця;
- баба з боку матері;
- дід з боку матері;
- баба з боку батька;
- дід з боку батька.
Рідними вважаються як повнорідні брати та сестри, які мають спільних батька і матір, так і неповнорідні — зі спільним лише одним із батьків. Двоюрідні брати й сестри до другої черги не належать.
Чоловік сестри, дружина брата та інші родичі через шлюб самостійного права у цій черзі не мають. Вони можуть отримати спадщину лише за іншою передбаченою законом підставою, наприклад за заповітом.
Для підтвердження другої черги нерідко потрібно зібрати кілька свідоцтв про народження, які показують спільних батьків або зв’язок спадкодавця з бабою чи дідом.
Третя черга спадкування
До третьої черги належать рідні дядько та тітка спадкодавця. Це брати й сестри його батька або матері.
Племінники та племінниці формально не названі спадкоємцями третьої черги, але можуть отримати майно за правом представлення. Такий механізм діє, якщо їхній батько або мати — брат чи сестра спадкодавця — померли до відкриття спадщини.
Наприклад, у померлого не було дітей, подружжя, живих батьків, братів, сестер, баби та діда. Його рідна сестра померла раніше, але залишила двох дітей. Ці діти можуть спадкувати ту частку, яка належала б їхній матері, якби вона була живою на день відкриття спадщини.
Право представлення не створює нової черги. Воно дозволяє нащадкам померлого родича зайняти його місце у передбачених законом випадках.
Четверта черга спадкування
Четверту чергу становлять особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини.
Йдеться не лише про чоловіка та жінку, які жили без офіційного шлюбу. До цієї категорії за певних обставин можуть належати інші особи, які мали зі спадкодавцем спільний побут, взаємні права та обов’язки, спільно вели господарство і фактично утворювали сім’ю.
Самої реєстрації за однією адресою недостатньо. Так само відсутність однакового місця реєстрації не завжди виключає спільне проживання. Значення мають реальні сімейні відносини та їхня тривалість.
Для нотаріального оформлення можуть використовуватися документи про місце проживання, спільні витрати, ведення господарства та інші докази. Якщо нотаріус не може безспірно встановити факт проживання однією сім’єю, його доводиться підтверджувати в суді.
П’ятирічний строк має тривати безпосередньо до дня смерті спадкодавця. Період спільного проживання, який завершився раніше, сам по собі не надає права на четверту чергу.
П’ята черга спадкування
До п’ятої черги входять дві групи осіб:
- Інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.
- Утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Ближчий ступінь споріднення усуває від спадкування дальший. Наприклад, родич четвертого ступеня має перевагу перед родичем п’ятого ступеня.
Ступінь споріднення визначають за кількістю народжень, які віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця до цього числа не включається.
До утриманців належать неповнолітні або непрацездатні особи, які не були членами сім’ї померлого, але щонайменше п’ять років одержували від нього матеріальну допомогу. Така допомога повинна бути для них єдиним або основним джерелом існування.
«До п’ятої черги належать інші родичі до шостого ступеня» — стаття 1265 Цивільного кодексу України.
Хто спадкує за правом представлення
Право представлення застосовується, коли визначений законом родич помер раніше за спадкодавця. Його нащадки отримують ту частку, яку він успадкував би, якби був живий.
За цим правилом:
- онуки та правнуки отримують частку померлих дітей спадкодавця;
- прабаба і прадід можуть отримати частку баби або діда;
- племінники та племінниці отримують частку померлого брата або сестри;
- двоюрідні брати й сестри отримують частку померлого дядька або тітки.
Якщо спадкоємців за правом представлення кілька, вони ділять між собою не всю спадщину, а лише частку свого померлого родича.
Наприклад, після чоловіка залишилися жива дочка і двоє дітей сина, який помер раніше. Дочка отримує половину спадщини. Другу половину, яка належала б синові, порівну ділять його двоє дітей — кожен отримує по одній четвертій.
Чи можна змінити черговість спадкування
Закон дозволяє змінити звичайну черговість після відкриття спадщини. Спадкоємці можуть укласти нотаріально посвідчений договір і допустити до спадкування особу з наступної черги.
Такий договір не повинен порушувати права спадкоємця, який не бере в ньому участі, а також особи, що має право на обов’язкову частку у спадщині.
Окремо особа з наступної черги може звернутися до суду. Суд має право допустити її до спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка вже отримала право на майно, якщо заявник тривалий час:
- опікувався спадкодавцем;
- матеріально його забезпечував;
- надавав іншу допомогу;
- робив це через безпорадний стан спадкодавця, спричинений віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Сам факт родинних стосунків, періодичні відвідування або разова допомога не забезпечують автоматичного переходу до попередньої черги. Суд досліджує тривалість догляду, характер підтримки та стан спадкодавця.
Як розподіляються частки між спадкоємцями однієї черги
Частки спадкоємців за законом є рівними. Якщо спадщину прийняли троє спадкоємців однієї черги, кожному належить по одній третині.
За письмовою угодою спадкоємці можуть змінити розмір часток у рухомому майні. Для нерухомості або транспортних засобів домовленість потребує нотаріального посвідчення.
Водночас до складу спадщини входить лише майно, яке належало померлому. Якщо квартира була спільною сумісною власністю подружжя, спочатку визначається частка того з подружжя, хто залишився живим. Лише частка померлого входить до спадкової маси та ділиться між спадкоємцями.
Наприклад, квартира була спільним майном чоловіка і дружини. Після смерті чоловіка дружині спочатку може належати її половина як співвласниці. Інша половина стає спадщиною і розподіляється між нею та іншими спадкоємцями першої черги.
Коли спадкоємця можуть усунути
Належність до певної черги не гарантує отримання майна. Цивільний кодекс визначає підстави, за яких особу можуть усунути від спадкування.
Не мають права на спадщину особи, які умисно позбавили життя спадкодавця або іншого можливого спадкоємця чи вчинили замах на їхнє життя. Виняток можливий, якщо спадкодавець, знаючи про такі обставини, все одно призначив цю особу спадкоємцем у заповіті.
Також право можуть втратити особи, які умисно перешкоджали складанню, зміні або скасуванню заповіту, щоб отримати спадщину чи збільшити свою частку.
Батьки не спадкують після дитини, якщо вони були позбавлені батьківських прав і ці права не поновили до дня відкриття спадщини. Не мають права на майно й особи, які ухилялися від законного обов’язку утримувати спадкодавця, якщо це встановлено судом.
Який строк для прийняття спадщини
Загальний строк для прийняття спадщини становить шість місяців від дня її відкриття. Днем відкриття вважається день смерті людини або дата, з якої суд оголосив її померлою.
Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців не заявив про відмову. Малолітні, неповнолітні, недієздатні та обмежено дієздатні спадкоємці також мають спеціальні правила прийняття.
Особа, яка не проживала постійно зі спадкодавцем, повинна подати заяву нотаріусу. Пропуск строку може призвести до втрати права на оформлення майна. Додатковий строк можливий за письмовою згодою спадкоємців, які вже прийняли спадщину, або за рішенням суду за наявності поважних причин.
Очікувати завершення шестимісячного строку для першого звернення не потрібно: заяву про прийняття подають саме протягом цього періоду.
Які документи підтверджують чергу
Нотаріус повинен встановити не лише факт смерті та склад майна, а й законну підставу кожного претендента.
Залежно від черги можуть знадобитися:
- свідоцтво про народження;
- свідоцтво про шлюб;
- рішення суду про встановлення факту родинних відносин;
- документи про усиновлення;
- витяги з реєстрів актів цивільного стану;
- документи про зміну прізвища чи імені;
- рішення суду про проживання однією сім’єю;
- докази перебування на утриманні;
- довідки та інші документи про спільне проживання.
Якщо документи втрачені, спочатку варто отримати повторні свідоцтва або витяги в органах державної реєстрації актів цивільного стану. Коли документально відновити зв’язок неможливо, факт спорідненості або проживання однією сім’єю встановлює суд. Система безоплатної правничої допомоги також зазначає, що родинні відносини мають бути підтверджені документами, а за їх відсутності — судовим рішенням.
Практичний порядок дій спадкоємця
Після смерті родича необхідно:
- З’ясувати, чи був складений заповіт.
- Визначити можливих спадкоємців попередніх і своєї черги.
- Зібрати документи, які підтверджують спорідненість.
- Перевірити, чи вважається спадкоємець таким, що проживав із померлим постійно.
- Подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у межах шестимісячного строку.
- Надати документи на квартиру, будинок, землю, автомобіль, рахунки та інше майно.
- Після завершення строку оформити свідоцтво про право на спадщину.
- Зареєструвати право власності на нерухомість та інше майно, яке підлягає державній реєстрації.
Перед поділом необхідно перевірити борги спадкодавця. До спадкоємців переходять не лише майнові права, а й частина зобов’язань у межах вартості отриманої спадщини. Прийняти квартиру, але окремо відмовитися від пов’язаних зі спадщиною боргів не можна: спадщина приймається як єдине ціле.
Коротко про п’ять черг спадкування
Перша черга — діти, чоловік або дружина, батьки.
Друга черга — рідні брати та сестри, баба і дід з обох боків.
Третя черга — рідні дядько та тітка.
Четверта черга — особи, які не менш як п’ять років проживали зі спадкодавцем однією сім’єю.
П’ята черга — інші родичі до шостого ступеня споріднення та окремі утриманці.
Черги спадкування в Україні визначають не близькість особистих стосунків, а юридично встановлену послідовність. Щоб реалізувати своє право, потрібно своєчасно звернутися до нотаріуса, підтвердити належність до відповідної черги та надати документи про родинний зв’язок, спільне проживання або утримання.
Соціальна підтримка — це не привілей, а закріплене законом право. Якщо ви опинилися в складній ситуації, варто перевірити, на що ви маєте право, і скористатися ним. Про те, як влаштована держава, що забезпечує ці гарантії, читайте також: Що робити, якщо виник конфлікт із роботодавцем
